Порозумінню мова ультиматумів ніколи не сприятиме, або чому Україна відчинила ворота в ЄС не у Польщі (фото)

"Приїжджає Порошенко до Варшави. Зустрівся з таким собі паном К. Пан К. не має жодного мандату окрім звичайного депутатського. Але є більш впливовим, ніж пан Д. і пані Ш. А з такими треба говорити." Про це пише у своєму Fаcebook Oleksandr Zinchenko, передають Патріоти України, продовжуючи:

Порошенко злегка офігіває, але мовчить. В Україні нема жодних культів (ані Бандери, ані інших). Тому слова пана К. звучать як недоречний ультиматум. (Адвокати часто говорять із клієнтами мовою ультиматумів?) Ясно, що таке зверхнє ставлення до партнерів є не дуже ок, а розголошення конфіденційних розмов не веде до зростання довіри. Проте польська суспільна думка цього не зауважує.

Ясно, що порозумінню мова ультиматумів ніколи не сприятиме. Ясно, що ризики в ситуації, коли "адвокат" вирішив попрокурорити - вимагають якоїсь компенсації. Ясно, що офіційна Варшава стрімко втрачає можливості soft power в Україні.

І тут з'ясовується, що в України є кордони із іншими країнами ЄС. І чути обурені голоси з-над Вісли: а чому ж не до нас ворота в ЄС відкривалися?! БО!

Бо щось змінилося.

У той самий день, коли Порошенко обіймався з словацьким колегою на кордоні в Ужгороді, у Перемишлю відбувалася хода пам'яті вояків УНР, які боронили польську незалежність у 1920 як союзники Пілсудського (і ціною втрати незалежності української, в тому числі завдяки зраді польських союзників). Так от ця хода як мирна у Польщі сьогодні можлива тільки під охороною автоматників.

Іще раз. Хода на честь українських вояків, які загинули в обороні польської незалежності потребує збройного захисту поліції. Хтось над Віслою відчуває абсурд цієї ситуації? Спеціальні вітання пану К!