Ті ж очі не бачили, як ті руки крали: "Лікарня майбутнього" Ющенків перетворилася на грандіозну недобудову - пам'ятник шахрайству та зруйнованій вірі

"Це починалося як найамбітніший благодійний проект в країні — лікарня, аналогів якій немає в Україні. Клініка з оптимістичною назвою — Дитяча лікарня майбутнього, будівництво якої ініціювала дружина тодішнього президента Віктора Ющенка Катерина. Сам глава держави відкрито її просував. На проект віддавали свої гривні мільйони пересічних українців і свої мільйони — найбагатші співвітчизники", - написала Христина Бердинських у статті для НВ, передають Патріоти України.

Минуло сім років. На місці лікарні — високий паркан, який відгороджує покинуту будділянку на київській вулиці Академіка Заболотного, 21, що на території лікарні Феофанія. Зараз тут буяє трава і стирчать бетонні плити.

На лікарню, в якій мали лікувати тяжкохворих дітей, президентська пара зібрала близько 100 млн грн благодійних внесків. З них 3,5 млн грн були пожертвами пересічних українців, що надсилали СМС вартістю 5 грн під час телемарафону, проведеного в кінці 2006 року.

Але більшість зібраного — гроші українських мільярдерів і мультимільйонерів, пояснює Олександр Максимчук, голова правління благодійного фонду (БФ) Дитяча лікарня майбутнього, який відповідає за проект клініки.

Минуло 10 років після грандіозної за українськими мірками акції з усенародного збору коштів — і немає ані лікарні, ані грошей. Багаторічна тяганина з дозволами і поділом сфер відповідальності призвела до заморожування амбітного проекту. Частину внесків фонд витратив на проектні та інженерні роботи — тобто фактично закопав у землю. Щось пішло на закупівлю медичного обладнання для інших лікарень, а також на участь у конференціях та адміністративні витрати.

Проте деякі матеріальні результати керівництво фонду все‑таки отримало: відкрило медичний центр у Львові. Формально — неприбутковий, а на практиці він надає всім охочим платні послуги. Від Лікарні майбутнього залишилося і ще дещо — багаторічне розчарування українців і недовіра до подібних проектів, каже Анна Гулевська-Черниш, директор Українського форуму благодійників. "Ця історія катастрофічно підірвала довіру людей до благодійних організацій",— пояснює вона. Знову почати масово жертвувати українців змусили лише Євромайдан та АТО.

Загалом на лікарню, якою опікувалася дружина Ющенка, пожертвували 633 юрособи і понад 10 тис. пересічних громадян, повідомляє сайт фонду. Це якщо не рахувати акції з СМС. До трійки найбільших спонсорів лікарні увійшли корпорація Смарт-Холдинг депутата і бізнесмена Вадима Новинського, благодійний фонд Розвиток України найбагатшого українця Ріната Ахметова і екс-депутат Борис Колесніков. Суми їхніх пожертв коливалися від $1,5 млн (Колесніков) до $8,7 млн (Ахметов) за курсом 5 грн/$1.

Усі троє — бізнес-партнери і на той момент були близькі до Віктора Януковича, "жертви" помаранчевої революції, що піднесла в головне крісло країни Ющенка. Тепер Колесніков розповідає, що ідею будівництва лікарні при ньому вперше обговорювали у 2006‑му в Донбас Паласі в Донецьку, на прийомі для місцевого бізнесу. Проект представляла Катерина Ющенко. “Рінат [Ахметов] вирішив профінансувати ціле відділення. А я — зимовий сад для дітей: він коштував $1,5 млн",— згадує колишній депутат і екс-чиновник, який зараз займається бізнесом.

Колесніков підписав з фондом договір на 24 місяці та протягом цього строку справно перераховував кошти, виплативши все. Нещодавно Геннадій Москаль, голова Закарпатської облдержадміністрації, назвав благодійні внески на лікарню хабарами президента Ющенка.

"Те, що олігархи давали гроші, тому що боялися [Ющенка],— неправда: у нас нікого ніким не злякаєш",— запевняє Колесніков. І розповідає, що особисто його мотивувало бажання взяти участь в експерименті, який у разі успіху став би прекрасним прикладом співпраці бізнесу та медицини. І простимулював би появу схожих проектів у регіонах.

Новинський, нині депутат Верховної ради від Опозиційного блоку, підтверджує: через свої компанії він профінансував створення проектної документації лікарні на суму $4,5 млн. Її розробляв переможець міжнародного конкурсу — британсько-французький консорціум BDP Groupe-6. "Я щиро сподівався, що діти отримають один із найсучасніших медичних центрів у Європі",— розповідає Новинський.

Харківський бізнесмен Олександр Ярославський, також зазначений на сайті фонду у списку благодійників, каже, що не дав на проект жодної копійки. Він був присутній на зустрічі благодійників, організованій Катериною Ющенко у Києві 2006 року. Мовляв, коли почув суми, які просять на проект, зрозумів, що не потрапляє до цією благодійної групи. “Коли збирають по $3-5 тис. з людини на благодійність — це зрозуміло. Але коли просять сотні тисяч доларів або мільйони, в цьому є якийсь підтекст",— пояснює він свою позицію.

Найбільше грошей на Дитячу лікарню майбутнього пообіцяв дати Індустріальний союз Донбасу (ІСД) Сергія Тарути — йшлося про $15 млн. Але, як і Ярославський, Тарута передумав фінансувати проект. За його словами, спочатку він активно втручався в обговорення, якою має бути лікарня. І навіть запрошував до України німецьких фахівців, які будують подібні заклади в Європі. Але до порад Тарути у фонді не прислухалися. "Я бачив, що іміджева сторона превалює над логікою та ефективністю цього процесу",— зізнається нині він.

Він готовий був дати $15 млн, але при цьому хотів контролювати певну ділянку роботи, наприклад облаштування конкретного відділення. "На жаль, сама лікарня не вийшла на той рівень, щоб можна було займатися конкретикою",— пояснює один із засновників ІСД, який нині засідає в Раді як депутат-мажоритарник.

Катерина Ющенко, яка досі обіймає посаду голови опікунської ради фонду, який керує лікарняним проектом, розповідає: у 2005‑му, коли з'явилася його ідея, вона розуміла, що буде непросто. Але розраховувала використовувати можливості, доступні їй, як першій леді, щоб привернути увагу до жалюгідного стану дитячої медицини і стимулювати уряд, бізнес і суспільство до його вирішення. “Я виросла в Америці, де існує традиція корпоративної філантропії та участі громадян у розв'язанні соціальних проблем,— пояснює тепер вона.— І я хотіла розбудити це почуття тут, в Україні".

Але прокинулося щось інше. 2007 року фонд підписав з Держуправління справами (ДУС) — структурою, що відповідає за забезпечення вищих чиновників і підпорядкованій главі держави,— договір, погодившись сплатити розробку архітектурного проекту центру, закупити медобладнання і підготувати персонал. А держава повинна провести будівництво і фінансувати діяльність лікарні, розповідає Ющенко. Але насправді держоргани лише встромляли палиці в колеса, — і дружина екс-президента вважає, що це відбувалося через політичну боротьбу.

Зрештою фонд зібрав 299 дозволів і погоджень, перш ніж проектна документація пішла на експертизу. А в 2010‑му ДУС через відсутність коштів остаточно заборонило будівельні роботи на виділеній лікарні ділянці, на якій до того часу вже встигли побудувати фундамент.

"Як можна було збирати гроші, не маючи ні на що дозволів?" — поцікавилося НВ у Максимчука, голови фонду. “А в чому проблема? У нас був меморандум з ДУС, де все чітко розписано. Ми ніколи не брали на себе зобов'язань щодо будівництва, ніколи",— запевняє він.

У ДУС же НВ пояснили: оціночна вартість будівництва лікарні станом на 2010‑й становила 1,3 млрд грн. У 2009-2010 роках фонд за свої кошти — трохи більше 10 млн грн — провів підготовчі роботи на ділянці. Але після цього через відсутність бюджетних коштів роботи вже не проводилися.

Тепер вся бухгалтерія проекту виглядає так: половина зібраних коштів — 49 млн грн — пішла на проектування, техумови і узгодження. На підготовчі та інженерні роботи на ділянці виділили ще 10 млн грн. 6,4 млн грн — це податок на ПДВ, 8 млн грн, адмінвитрати.

Після того, як керівники фонду усвідомили, що грошей в бюджеті на лікарню не передбачається, вони почали закуповувати медобладнання для Інституту раку та Інституту педіатрії, акушерства і гінекології. На ці статті витратили майже 36 млн грн. Все куплене, як запевняє Максимчук, перебуває на балансі фонду.

Так скінчилися всі гроші. Максимчук каже, що на вимогу різних нардепів їх неодноразово перевіряли різноманітні правоохоронні та фіскальні органи. І порушень, мовляв, не знайшли.

У 2012 році в керівництва фонду виникла ідея створення міні-лікарні майбутнього. Шукати кошти довго не довелося — за весь цей час БФ заробив майже 75,5 млн грн на відсотках від депозитів, адже всі благодійні внески, поки вони не були витрачені, лежали в банку.

Міні-лікарня з'явилася в кінці 2014‑го — центр медичних інновацій Novo у Львові, розташований на території комунальної клініки. Всього на центр та його обладнання витратили майже 60 млн грн. Єдиний засновник Novo — фонд Дитяча лікарня майбутнього, який орендував приміщення в будівлі міськлікарні на 10 років.

Клініка, як переконалося НВ, побувавши у Львові, чудово відремонтована та оснащена сучасним медичним обладнанням. Максимчук запевняє: оскільки засновник клініки — благодійна організація, Novo не має права отримувати прибуток. І тому всі її доходи йдуть на зарплати персоналу, адмінвитрати та закупівлю нового обладнання. Проте лише 20% послуг тут безкоштовні. І обслуговують в центрі не тільки дітей, але й дорослих.

"Дорослі" і ціни — цілком під стать конкурентам, які не є благодійними організаціями і з цих сум не тільки платять всі податки, але й примудряються заробляти. Наприклад, МРТ шийного відділу хребта в Novo обійдеться в 1.240 грн, що лише на 150 грн дешевше, ніж у львівському комерційному медичному центрі Святої Параскеви.

Журналісти поцікавилися в основних спонсорів проекту Лікарні майбутнього: чи знають вони що‑небудь про львівську клініку? Тим більше, що всі вони досі вважаються членами опікунської ради фонду. У прес-службі БФ Ахметова Розвиток України, який свого часу пожертвував лікарні майбутнього 43,4 млн грн, заявили, що останні два роки не підтримували комунікації з благодійною структурою Катерини Ющенко.

Новинському також про Novo нічого не відомо. "Якщо якісь гроші, призначені для дитячого медичного центру, пішли на комерційні проекти, які нині приносять прибуток певним особам, це просто підло",— каже нардеп. Колесніков з фондом також не підтримує відносини, але не проти, щоб його пожертвування пішли на інші благодійні медичні проекти. "Нехай це буде втішний приз для країни",— каже він.

Катерина Ющенко, розмірковуючи про провал проекту Лікарні майбутнього, каже: якби в неї був ще один шанс, вона була б "менш західною у своєму мисленні". І без підтримки ДУС, Кабміну і парламенту не бралася б за великий проект, призначений для створення системних змін у медицині. А зробила б багато маленьких.

При цьому дружина Віктора Ющенка не відчуває провини за те, що сталося. Каже, що створений нею фонд Україна 3000 вніс близько $50 млн в українську медичну систему. Суспільство вже встигло забути про грандіозний проекті, але в медичному співтоваристві і серед благодійників тема Дитячої лікарні майбутнього досі викликає роздратування і невдоволення.

Головна помилка творців лікарні, на думку Гулевської-Черниш,— в тому, що вони не вибачилися перед суспільством. І досі не визнають своєї провини у провалі широко розрекламованого проекту, примудряючись вішати всіх собак на державу. Хоча на момент запуску проекту команда Ющенка і сама була частиною системи. А відомий дитячий педіатр Євген Комаровський на питання про те, кому б він не подав руку, в інтерв'ю відповів коротко і ясно: "Президенту Ющенку після Лікарні майбутнього".