"Вже час почати відчувати чужий біль та чужу радість - це не боляче", - психолог

Люди охололи один до одного, у гонитві за статусами в мережі втрачаючи здатність співчувати.

Почуття та емоції. Фото: соцмережі

Про що я думаю? Багато про що, але останнім часом я думаю про те, що всі ми швидко забуваємо те, що не хочемо пам'ятати, що, здавалося б, не про нас і не стосується нас, і не було з нами, і взагалі з нами не пов'язано. Думаю про те, що емпатична складова нас, начебто вимкнена. У гонитві за обізнаністю, за статусом у фб, за новим спічем ми забуваємо, що за всім цим є шлейф чиїхось почуттів. Так пише експерт-психолог Андрій Кузьменко, повідомляють Патріоти України з посиланням на "Фейсбук", продовжуючи:

"Да, я не буду уникален в том что скажу, что мы охладели. Охладели к чужому горю и радости. Мы тонем как в болоте, в житейских мелочах, ведем себя как училки, которые ставят двойку за сочинение будущему Пушкину или Гоголю за отсутствие запятых, не улавливая смысла прочитанного.

Мы копошимся, барахтаемся, лепим аватарки скорби или радости потому, что так прикольно, чтоб не выделяться, чтоб быть в гуще событий, чтоб никто не подумал, что не скорблю или все равно.

Осуждаем там где можно было пройти мимо, советуем там, где не нужны советы, там где нужно только понимание, эмпатическое понимание и не более, жалеем там где нужно сочувствие.

Мы все превратились в училок, которые хотят вставить везде свои пять копеек, чтоб быть в струе, чтоб по принципу - "А я и тут молчать не буду".

Может пора научиться чувствовать? Это не больно, уж можете мне поверить. И кстати, ваши обиды из-за недопонятости чьих-то слов и фраз все так же ваши обиды, которые как своеобразный водораздел того, что у вас есть либо возможность понять либо продолжать обижаться как училка на какое-то слово вырванное из контекста.

И пока мы поправляем на своих сморщенных от ужаса происходящего носах поправляем очки, будто перед нами не катастрофа, а опрокинулась ассенизаторская машина, в не нашего поля зрения растет гигантский фекальный пузырь из величия отдельных наций, шовинизма политических движений и приписывания себе величия и уникальности. Однажды он прорвется похоронив нас под собой без разбора за вы или против.

Не надо рвать на себе волосы и посыпать голову пеплом, это никто не оценит так как всем все равно. Какой толк в скорбной картинке если она стоит между первым и вторым тостом за счастливый новый год.....".

Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

"Трупы, трупы, трупы наших бойцов. Они везде. Насколько достаёт глаз - везде мертвецы": Z-воєнкор опублікував сповідь недобитого окупанда з Вовчанська

п’ятниця, 22 листопад 2024, 7:25

Поки живі окупанти на півночі Харківщини нажахані втратами своїх військ і сприймають поранення та евакуацію з полю бою як щасливий квиток, єдина можливість ще пожити, зазначають Патріоти України. Ось який матеріал з цього приводу знайшов та переказав Ю...

Хіти тижня. Народні прикмети на 22 листопада: Цього дня не варто дарувати квіти, випивати та позичати сусідкам сьогодні не варто позичати сіль і цукор, тим більше - гроші

п’ятниця, 22 листопад 2024, 7:05

Православне свято 22 листопада за новим календарем (5 грудня за старим) - день пам'яті святителя Прокопія, який володів даром чудотворення і привів у християнську віру чимало людей (У народі - Прокоп'єв день, - Патріоти України). Українські віряни тако...