"Українці стежать за антикорупційною боротьбою власної влади з цілком зрозумілою недовірою. І, разом з тим, звинувачення висуваються, підозрювані затримуються, справи заслуховуються – і це тільки частина процесу, який можна охарактеризувати як зміну еліт." Про це пише на сайті Крим.Реалії журналіст Віталій Портніков, передають Патріоти України, продовжуючи:
Вже після Майдану 2013-2014 років велика частина традиційної еліти або зникла, або опинилася в тіні. Поза всяким сумнівом, після наступних парламентських і місцевих виборів оновлення продовжиться – утриматися у владі в період змін, кризи і запиту на боротьбу з корупцією дуже нелегко.
На цьому тлі особливо цікавий вигляд має єдиний український регіон, включений до складу чужої держави – Крим. Ось вже де збереглася справжня елітна стабільність. Я б навіть сказав, що Крим сьогодні стабільніший, аніж був за Януковича – "макіївські", що розділили з кримськими кримінальними кланами керівництво півостровом, витіснені своїми більш щасливими конкурентами, і керівництво Криму стало таким, яким воно було до впровадження соратників президента-втікача.
Останнє, що Янукович – не президент – зробив для Криму – вже окупованого – допоміг замінити "донецького" прем'єра півострова на місцевого "братка".
На перший погляд, це може здаватися дивним. У Росії роками журилися, що Крим не розвивається, розкрадається, знищується – і в результаті залишили наглядати за півостровом саме тих людей, які його не розвивали, грабували, нищили. Але такий підхід цілком відповідає логіці путінського "застою" – благодатного періоду для номенклатури, яка присмокталася до місць годування мертвою хваткою.
Звісно, це не брежнєвський "застій", а чекістський, що час від часу переривався "посадками" то одного, то іншого переможеного конкурентами номенклатурника. І водночас сама еліта – еліта взагалі – може бути впевнена, що її становище непорушне, допоки в Кремлі Путін.
На цю еліту працюють спецслужби, пропаганда, власне сама держава. Кримські "братки" просто вдало вписалися в путінську вертикаль, і в Кремлі просто не розуміють, навіщо – і головне, на кого – їх міняти. Адже солідні – і віддані люди. Тому нехай крадуть.
Процес українських змін переживе ще чимало злетів і падінь, успіхів і криз. Але головне – він неминуче триватиме. А кримська влада так і застигне, як муха в російському бурштині...
"Заява Путіна – вимушений крок, бо Захід не продемонстрував очікуваної Кремлем реакції. Захід не зрозумів дуже товстого «натяку» - довелось роз’яснювати особисто. Путін пів доби чекав на прояви паніки, на чергу дзвінків з усіх столиць НАТО, може навіть...
Православне свято 23 листопада за новим календарем (6 грудня за старим) - день пам'яті святителя Амфілохія. Також сьогодні поминають усіх, в Україні голодом заморенних. За юліанським календарем - день пам'яті апостолів від 70-ти - Іродіона, Ераста, Олі...