Закон про імпічмент: "Ну, клявся Янукович на Біблії – йому це завадило грабувати народ і вбивати людей на Майдані?", - журналіст

Свою думку з цього приводу висловив головний редактор Головної редакції новинного сайту Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ» Євген Якунов. на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook, передають Патріоти України.

Чи потрібен нам закон про імпічмент президента?

У Верховній Раді такий законопроект зареєстрували. Авторства депутата Дерев`янка. Цього вимагають протестувальники. Шансів на проходження – нуль.

І чи потрібен він? Я гадаю – потрібен.

Але не в першу чергу, бо ось що цікаво: у нас є розлогий закон про вибори президента України, можна ще й ухвалити закон про імпічмент... Але закону про те, чим має займатися президент України, про його повноваження й відповідальність – немає.

Є цілий розділ в Конституції. Але не забуваймо, 1996 року її ухвалювали під президентсько-парламентську республіку, коли президент фактично очолював виконавчу владу.

У 2004 році, коли були внесені поправки до Конституціїї, які перетворили Україну на парламентсько-президентську республіку (ми вже забули, що проект цих змін ініціювали Медведчук і Мороз), переможці помаранчевого Майдану добилися, аби в Ющенка лишилася частина повноважень Кучми.

Виник дивний конгломерат, часто-густо нестравний.

І сьогодні, коли ми щось вимагаємо від Порошенка чи в чомусь його звинувачуємо, чи за щось його хвалимо, ми навіть не знаємо: а що, власне кажучи, від того Порошенка залежить...

Закон "Про Президента України" – ось що треба ухвалити насамперед, аби стабілізувати ситуацію в суспільстві. А в нього вже, як складник, додати і всю ту сагу із закону про президентські вибори та бажані опозиції юридичні тонкощі організації імпічменту.

Мені скажуть: у Конституції про президента все написано.

Відповім: там написано так, що незрозуміло, хто й за що відповідає. У далекі 1990-ті головним були зовнішні атрибути, присяга, недоторканість, високі слова присяги "дбати про благо Вітчизни й добробут Українського народу... підносити авторитет України у світі", які можна трактувати як завгодно.

Я не правник-конституціоналіст, але деякі "дитячі" питання в мене 5 розділ Конституції викликає.

1. Наприклад, навіщо потрібно чекати аж 30 днів, щоб привести до присяги нового президента, якщо він не є головою виконавчої влади і йому не треба проводити консультації з силами коаліції, підбирати міністрів тощо?

Навіщо? Щоб підготуватися до інавгурації? А навіщо нам оте бучне дійство? Навіщо оті штандарти? Оті булави над головою? Ну, клявся Янукович на Біблії – йому це завадило грабувати народ і вбивати людей на Майдані? Гадаю, два дні на те, щоб відіспатися після виборів, цілком вистачить.

2. Дивна фраза в пункті першому Ст. 106 "забезпечує державну незалежність". До самої незалежності запитань немає, є запитання до слова "забезпечує". Тобто одноосібно? Із зброєю в руках? Потрібна деталізація, а для цього й закон.

3. Пункт 5 "призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України". А якщо не призначає? Якщо в нас місяцями й роками нема послів у окремі держави, то чи є якась можливість призначити цих послів урядом чи ні? Відповідальності ж бо в президента за невиконання цього пункту жодної.

4. Пункт 6 про призначення референдуму. Президент призначає його своїм указом (у відповідному законі на це дається п'ять днів). А як бути, якщо він цього не робить? Якщо народ зібрав підписи, ЦВК зареєструвла, а президент опирається? А таке вже було в нашій історії! Чи якщо він змінює запитання референдуму, чи якісь викреслює? Він за це відповідає чи ні? І хто тоді бере на себе його функції?

5. Із припиненням повноважень Верховної Ради й оголошенням нових виборів – там узагалі незрозуміло. Президент може розпустити Раду, а може ні, лишивши законодавчу владу в стані колапсу. Уже стільки конфліктів було через цю невизначеність!

6. Вносить "за пропозицією коалації кандидатуру на посаду Прем`єр-міністра..." А якщо не вносить? Якщо вважає кандидатуру неприйнятною і відхиляє? Чи має він повноваження це робити? І як тоді коаліції діяти далі? Про це в Конституції – нічого нема.

7. Знову ж таки – подає свої кандидатури на посади міністра оборони й міністра закорждонних справ. А якщо не подає? Як Додон, наприклад. Що робити урядові в такому разі? І чи може президент усунути міністра оборони без згоди парламенту? А парламент без згоди президента? І що буде, як парламент не погодиться із жодною зі президентських кандидатур?

8. Із генпрокурором – іще гірше. Ми пам`ятаємо, як було з Піскуном, коли спецназ Цушка штурмував Генпрокуратуру, а Ющенко закликав до Києва внутрішні війська...

9. Майже сакральна проблема з контрасигнацєю під час призначення голів ОЖА. Якщо це гілка виконавчої влади, то чи може президент їх призначати? Чи не правильніше призначати урядові за поданням президента? І як бути, якщо президент і уряд не домовляться?

Але ж про контрасигнацію йдеться й тоді, коли президент видає укази по рішеннях РНБО, під якими має ставити підпис прем`єр і відповідальний за виконання міністр. РНБО – орган координаційний, і хоч приймає рішення колегіально, але склад його формує особисто президент. Міністр, який належить до іншої політичної сили, візьме й не підпише указ. Що тоді? Діє він чи ні?

10. З указами взагалі цікаво. Чи може їх, скажімо, скасувати Верховна Рада? А Генпрокуратура?

11. Наразі з Конституції вилучено право президента впливати на кадровий склад Верховного суду, а на кадровий склад Конституційного суду він впливає, призначаючи туди свою квоту. Як добирається ця квота, чи має це відбуватися гласно за конкурсом через Раду доброчесності? Про це нічого не сказано.

12. Є чимало інших темних плям: наприклад славнозвісна ДУСя, яка фактично під дахом президентської верикалі веде комерційну діяльність. Або ж Адміністрація президента, яка не має жодних законних підстав на існування й веде неправову діяльність.

Управління держохорони яке чомусь підпорядковане президентові, а не прем`єр-міністру. За яким законом розпоряджаються майном і фінансами оті "консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби", які йому дозволено створювати Конституцією? І хто може й має перевіряти їхню фінансову діяльність? Не пам`ятаю, щоб це колись відбувалося за чинних президентів...

Там багато ще різного. І от коли все це буде унормовано, тоді й за імпічмент можна братися. За закон тобто...