"Родная говень" добиває "рускій мір": Іржаві труби "Роснефти" знищують Сибір (фото)

За даними Росприроднагляду, щорічно в Ханти-Мансійському автономному окрузі на нафтопроводах компанії «Роснефть» відбувається 3496 аварій. Основна причина нафторозливів - іржаві труби, передають Патріоти України.

За оцінкою Greenpeace, «Роснефть» недоінвестовує в заміну нафтопроводів близько 200 мільярдів рублів щорічно. Всього ж, за даними Мінприроди РФ, через різні аварії на об'єктах видобутку і транспортування нафти виливається близько 1,5 млн. тонн нафти в рік, що завдає серйозної шкоди навколишньому середовищу. Експерти вважають, що компанія близького друга Володимира Путіна Ігоря Сєчіна не хоче вкладати гроші в захист природи, тому що їй це невигідно, а держава це тільки заохочує.

Щоб продемонструвати, якої шкоди розливи нафти завдають навколишньому середовищу, екологи Greenpeace в Росії організували тур для журналістів в Сургутський район Югри. Тут на родовищах, що належать «Роснефти», видобувається близько 60 відсотків всієї російської нафти. Все розливи добре видно із супутників, майже всі вони відзначені на картах Greenpeace.

У турі взяла участь журналіст томської телекомпанії ТБ-2 Вікторія Мучник. За її словами, перший розлив нафти був знайдений в двох годинах їзди від Сургута:

- Чесно кажучи, я була вражена, тому що я багато займалася нафтовою і газовою тематикою, їздила з нашими нафтовиками на родовища, - каже Вікторія. - Але коли журналістів привозять не нафтовики, а екологи, це дві великі різниці. Фактично те, що ми бачили, це велике море, залите нафтою. Місцями ця земля рекультивирована, вона засипана піском, але на цьому піску нічого не росте, і з-під піску знову ж видавлюється ця нафта.

Плюс ось ці труби, вони стирчать, і під кожною трубою - невелике нафтове озеро. Біля однієї з труб був брудний одяг нафтовиків, мабуть, вони щось там підтягли, і з цих труб не капало в цей момент, але була така канава, яка вела до нафтового сховища, там була велика, глибока яма, куди та нафта збігала. Ми їздили три години, і скільки ти на машині їдеш, з одного боку і з іншого ти бачиш нафтові розливи, прямо такі канави, там вода, і всюди ці розводи нафти, - розповідає Вікторія.

Території, залиті нафтою, можна рекультивувати, але на це потрібні роки:

- Це можна відновити, але це не швидкий процес. Нафту засипають спеціальними бактеріями, мікроорганізмами, які її за деякий час переробляють. Зверху засипають піском, потім землею, засівають травою. На жаль, не скрізь нафтовики цю роботу проводять, і не завжди роблять це якісно. Я не бачила жодної ділянки, яка була би рекультивована, і на ній би виросла трава. Тобто це просто якісь порожні ділянки. Берези прямо в нафти були, а поруч квіточки цвітуть, морошка цвіте. Природно, де нафта, там нічого не цвіте і не росте, вона тільки що розлилася, і там стирчать з нафти якісь нещасні листочки, деревця, і зрозуміло, що вони всі помруть, - розповіла журналістка.

Експерти вважають, що знос нафтопровідного парку в Росії на сьогоднішній день складає 50-70%. За оцінками Greenpeace, щорічно компанія «Роснефть» недоінвестовує в заміну нафтопроводів 200 мільярдів рублів на рік. На думку екологів, це саме та сума, якої б вистачило, щоб за 5-7 років повністю замінити парк трубопроводів. Це приблизно 10 відсотків від щорічного доходу нафтових компаній в Росії.

Ситуація з нафторозливами прекрасно відома контролюючим органам. За даними заступника керівника Служби з контролю і нагляду в сфері охорони навколишнього середовища Югри Олексія Ковалевського, в 2017 році на нафтопроводах компанії «Роснефть» в Ханти-Мансійському окрузі відбулося 3496 аварій - приблизно по 10 розливів на день. (За цей же час у компанії Лукойл зафіксовано 29 аварій, а у Сургутнефтегаз - 4-5). За словами Ковалевського, основна причина аварій - іржаві труби. На їх реконструкцію компанії виділяють мільярди рублів, але цих коштів недостатньо.

Про масштаби нафторозливів у Росії і нанесених природі збитків розповів керівник енергетичної програми Greenpeace в Росії Володимир Чупров.

- Нафтові розливи - це радянська родова травма російської нафтової галузі. Основне джерело розливів - це промислові нафтопроводи, - нагадує експерт. Парк промислових нафтопроводів в Росії - сотні тисячі кілометрів. Кожна труба живе в безаварійному стані 10-15 років. Через те, що труби вчасно не змінюються, в переважній більшості випадків вони починають текти.

За даними Мінприроди, щорічно в Росії виливаються 1,5 мільйона тонн нафти. Багато це чи мало? Це два мексиканських розливи, які відбулися у компанії «Брітіш Петролеум» в 2010 році. Це означає, що один день в році вся російська нафтова галузь працює на те, щоб нафта потрапила в навколишнє середовище. Ось такі масштаби.

Якщо говорити про лідерів розливів - це «Роснефть», «Газпромнефть», «Лукойл», «Сургутнефтегаз». І в цій великій четвірці пальму першості тримає «Роснефть, тому що« Роснефть »- це половина нафтовидобутку в країні. На сьогодні «Роснефть», як і переважна більшість інших нафтових компаній, не вкладає достатньо коштів, для того щоб міняти труби або превентивно попереджати розливи, - говорить Володимир Чупров.

Еколог вважає, що відновити території, на яких розлита нафта, практично неможливо, як і оцінити збиток, нанесений навколишньому середовищу:

- Нафта - це агресивна рідина, яка містить канцерогенні речовини. При попаданні в живий організм вона може провокувати не тільки токсичну, але й канцерогенну дію, - стверджує еколог. - У природі нафта впливає насамперед на фауну, на рибу, на мікроорганізми, на тваринний і рослинний світ водойм. Нафта в воді - це найстрашніше. Однією краплі нафти на кубометр води досить, щоб зробити її не питною.

Якщо розлив відбувається в період гніздування птахів, навесні, то нафта, покриваючи плівкою шкаралупу, вбиває майбутніх пташенят. Потрапляючи на поверхню тундри або тайги, нафта перетворюється в бітумінозну кірку, припиняється доступ кисню, відповідно, гине лісовий фонд. Змінюється склад грунту. Нафту прибирати з природи важко.

Уявіть собі кам'яне узбережжя Аляски, і ось кожен камінь треба відмити, - це просто неможливо. Уявіть собі трудодоступну ділянку тайги або тундри, туди не закинеш техніку, а нафта розповзається, це рідина. Відповідно, частина нафти залишається в будь-якому випадку, - упевнений експерт.

На його думку, компанії не вкладають достатньо коштів в свою екологічну політику, тому що їм це невигідно:

- І ось тут починається найцікавіше. Сьогодні законодавство побудовано таким чином, що за ту нафту, яка залишається після рекультивації, нафтові компанії відповідальності не несуть, - каже еколог. - Компанія не платить за нафту, що залишилася в природі. Ми, до речі, зараз намагаємося це виправити і домогтися відповідних змін у російському законодавстві.

Це дуже важливо, в тому числі і щодо «Роснефти». Завдяки таким діркам в законодавстві компанії не відчувають реальної фінансової відповідальності за нафтові розливи. Поки штрафи мізерні, поки вони не платять за нафту, яку вони розлили і не прибрали, стимулу для того, щоб інвестувати в заміну нафтових труб, у них немає. Ціна питання - приблизно 200 мільярдів рублів на рік протягом 5-8 років, які необхідні для того, щоб реалізувати програму по реновації парку промислових нафтопроводів. Але ці гроші для компаній, скажімо так, істотні, 200 мільярдів - це багато.

І на сьогодні ці компанії лобіюють дірки в законодавстві, державні органи не можуть щось зробити або не хочуть, і в підсумку вони виходять на суми штрафів в межах - 10 або трохи більше мільярдів рублів на рік. Це суми, які компанії можуть пожертвувати, але натомість вони не будуть платити сотні мільярдів, щоб ми більше не спостерігали того неподобства, яке спостерігали журналісти на родовищі «Роснефти», - говорить Володимир Чупров.

Експерт Грінпіс вважає, що поки біля керма «Роснефти» знаходяться люди, близькі до влади, ситуація не зміниться:

- Сьогодні всі бачать, що влада закриває очі на нафтові розливи, бізнес поводиться безвідповідально, і влада цьому потурає. Поки держава не покарає «Роснефть», «Газпромнефть», ми будемо перебувати в цій соціально-економічній ситуації ще десятиліття. Сьогодні держава фактично є придатком наших олігархів, а безкарні нафтові розливи - символ цієї системи. Це завдає шкоди природі і людям, які там живуть.

Рівень захворюваності онкологічними хворобами в Усинському районі Республіки Комі, в Нижньовартовську в ХМАО і так далі залишає бажати кращого, тому що люди контактують з нафтою. «Роснефть» позиціонує себе як соціально орієнтована компанія. В її гімні є слова про народ, батьківщину, багатство ... Але яка ж до неї може бути довіра після всього цього? - каже керівник енергетичного проекту Greenpeace в Росії Володимир Чупров.

Отримати коментарі з приводу масштабу нафтових розливів у співробітників «Роснефти» не вдалося. Раніше з нафтовою компанією намагалися зв'язатися журналісти ТВ-2, але представники прес-служби на їх запит не відповіли. На сайті компанії говориться, що «турбота про навколишнє середовище є невід'ємною частиною корпоративної культури компанії. «Роснефть» вживає всіх необхідних заходів для забезпечення охорони навколишнього середовища, збереження і відновлення природних ресурсів".

Про те, чому одна з найбагатших нафтових компанія (у 2017 році дохід «Роснефти» досяг 6 трильйонів рублів), не змінює іржаві труби, з яких ллються озера нафти, розмірковує партнер і аналітик кампанії Rusenergy Михайло Крутіхін:

- У мене таке враження, що у компанії інші пріоритети. «Роснефть» витратила величезні кошти на придбання активів, на поглинання інших компаній, починаючи з таких гігантів, як «ТНК-ВР," "Юкос», і закінчуючи більш дрібними компаніями - «Башнефть», наприклад, або «Удмуртнефть», - міркує експерт. - Компанія витрачає великі гроші, влізаючи в борги і закладаючи на майбутнє ще не видобуту нафту, і навіть нафту, яка видобуватиметься з ще не розвіданих родовищ, для того щоб отримати гроші на придбання активів. Тобто державна компанія роздувається за рахунок приватного підприємництва, що взагалі дуже погано для нашої галузі. Але грошей ні на що інше практично не залишається, - каже Михайло Крутіхін.

Експерт нагадує, що «Роснефти» все ж довелося витратити частину своїх коштів на усунення наслідків ще радянського освоєння Арктики. Компанія профінансувала збір розкиданих на сибірських родовищах іржавих бочок і металобрухту. Але в масштабі загальної екологічної катастрофи на родовищах ця діяльність виглядає «краплею в морі». Тоді як, нагадує Крутіхін, провідні світові нафтовидобувні компанії приділяють цьому питанню набагато більше уваги і грошей:

- Давайте згадаємо - коли у компанії «ТНК-ВР» залишилося чудове, унікальне родовище «Самотлор» в Сибіру, її партнери з ВР запросили на це місце делегацію британських парламентаріїв, - розповідає аналітик. - Коли вони туди приїхали і все побачили, вони заявили, що це не просто катастрофа, а лихо глобального масштабу. Вся гігантська територія родовища, багато квадратних кілометрів, була всипана металобрухтом, іржавими бочками, дірявими трубами і залита озерами нафти, що розлилася. Так ось, англо-американська кампанія ВР витратила на усунення цього екологічного лиха, що дістався їй ще від героїчних радянських нафтовиків, більше мільярда доларів. І хоч трошки відновили природу в тих місцях, усунули то неподобство, яке там було, - розповів аналітик.

Контрольний пакет акцій компанії «Роснефть» належить державному АТ «Роснефтегаз». У 2013 році компанія стала найбільшою в світі компанією-виробником нафти. За даними журналу «Експерт», в 2017 році за обсягом виручки займала третє місце серед російських компаній. Раду директорів «Роснефти» очолює колишній федеральний канцлер Німеччини Герхард Шредер. Головний виконавчий директор і голова правління компанії - Ігор Сєчін. Їх обох називають близькими друзями президента Росії Володимира Путіна.