Вчені з'ясували, чому люди позіхають і чому позіхання настільки заразне (фото, відео)

Чи траплялося вам коли-небудь позіхати, тому що поруч позіхнув хтось інший? Ви наче не відчуваєте сильної втоми, але все одно відкриваєте рот в протяжливому позіху. Цей феномен відомий як "заразне позіхання" і, незважаючи на те, що вчені досі не з'ясували його походження, існує кілька гіпотез, які намагаються його пояснити, пишуть Патріоти України з посиланням на Нескучные новости.

Перша фізіологічна гіпотеза говорить нам про те, що заразливе позіхання провокується певними стимулами. Це називається встановлений зразок дії. Він працює одночасно як рефлекс і ефект доміно - чуже позіхання змушує робити те ж саме іншу людину, яка стала випадковим свідком цієї події. Протистояти рефлексу неможливо - так само, як і побороти позіхання, що почалося.

Інша фізіологічна причина відома як несвідома мімікрія або "ефект хамелеона". Він ґрунтується на ненавмисній імітації чужої поведінки. Люди схильні позичати один в одного жести і пози. Якщо людина навпроти вас схрестила ноги, ви можете зробити те ж саме, навіть не помітивши цього.

Швидше за все, подібне відбувається через спеціальний набір дзеркальних нейронів - вони заточені на копіювання чужих дій і вкрай важливі для навчання і самосвідомості. Наприклад, ми можемо навчитися деяким фізичним практикам, таким як нанесення помади або в'язання, спостерігаючи за тим, як це роблять інші. МРТ показало, що, коли ми бачимо або чуємо чуже позіхання, наші дзеркальні нейрони активізуються.

Психологічна причина також ґрунтується на дзеркальних нейронах і називається "позіхання емпатії". Емпатія - здатність розуміти і розділяти чужі емоції, вкрай важлива для таких соціальних тварин, як люди.

Нещодавно неврологи з'ясували, що дзеркальні нейрони дозволяють нам відчувати емпатію на більш глибокому рівні. Дослідження, яке вони проводили, намагалося з'ясувати, чи будуть собаки дзеркально реагувати на звук людського позіхання. З'ясувалося, що собаки частіше реагують на знайомі позіхи своїх господарів.