Приєднуйтесь
Приєднуйтесь
Початок великого весняного наступу на всіх напрямках захлинувся у крові їхнього піхотинця. І так виглядає, що ворог взяв певну паузу для зміни тактики та підготовки наступів на Лиман, Слов’янськ і Краматорськ. Принаймні кількість штурмів, після чотириденного сплеску, знову знизилась до середньостатистичного рівня.
Натомість росіяни це компенсували рекордно великою атакою безпілотників, спрямованою проти цивільного населення. 946 дронів вдарили по більшості містах України, намагаючись залякати і продемонструвати, що в країні немає безпечного місця. Але тільки 15 модифікованих шахедів досягли цілі. Отже і в цій спробі страху і терору Росія зазнала невдачі.
Тим часом на межі Дніпровщини і Запоріжжя наш локальний контрнаступ значно збавив темпи, зіткнувшись із новими підсиленнями росіян.
Однак він не зупинився. ЗСУ продовжують просуватися в районі стратегічно важливого села Солодке. На противагу цьому окупанти атакують в районі сіл Красногірське і Злагода, а також пробують вибити нас із Новогригорівки.
З іншого боку, на річці Гайчур головні бойові дії відбуваються на ділянці між Варварівкою і Добропіллям, де ворог знову хоче закріпитися на правобережжі, але поки їхні спроби розбиваються об нашу оборону. І все ж днями зафіксували факт знищення штурмової групи, яка дійшла аж до Тернуватого.
Однак найгірше для нас ситуація розвивається в районі Гуляйполя, де ворог поступово продавлював нашу оборону і просунувся у напрямку Залізничного на 5,5 км. Днями окупанти мали просування в сірій зоні на значній ділянці фронту і закріпились на південь між Залізничним і Мирним. Це значно ускладнює утримання наших позицій в Мирному та продовжує тенденцію провисання південного фронту, де головною метою росіян є його обвал аж до Оріхова.
Водночас, Сили оборони зуміли стримати наступ ворога на північ від Залізничного та відбили в окупантів село Гірке.
На фронті між Покровськом і Костянтинівкою відбувається половина всіх боїв на фронті. Як і раніше, саме тут росіяни зосереджують найбільше своїх зусиль, оскільки хочуть здобути перевагу на Донеччині, зайшовши у наші тили.
Для цього їм потрібно прорвати новозбудовані оборонні позиції між Добропіллям і Костянтинівкою та Дружківкою, які вже назвали лінія "Новий Донбас". Саме цю лінію зараз ворог найбільше випробовує на міцність.
Їхні атаки були спрямовані в першу чергу на село Гришине та його фланги. Дорога до Гришиного, яку окупантам потрібно пройти, щоб зайти у село просто встелена російськими трупами, як бруківкою.
Ще одним вектором їхніх штурмів, з метою вирватися із Покровська, яке зараз активно бомбардує наша авіація, стало село Шевченко. Рух до нього є доволі критичним для значної ділянки фронту. У разі просування – це дасть можливість окупантам зайти в тил нашим захисникам у Родинському, де ЗСУ успішно понад півроку тримають оборону міста. Але поки що Сили оборони не дають можливості ворогу тут розвинути наступ чи закріпитися.
З іншого франгу ЗСУ проводять контратакувальні дії в районі Степанівки, щоб зняти загрозу розвитку наступу росіян на Костянтинівку із західного боку через Іллінівку. Саму Костянтинівку окупанти штурмують з великою інтенсивністю. Інфільтраційні групи з усіх сторін намагаються проникнути в міську забудову, щоб там закріпитися. Майже всі ці атаки є невдалими.
Однак днями стався одиничний випадок, коли одна з таких груп пройшла лісосмугами вздовж річки Казенний Торець і змогла дістатись будівлі у ближньому центрі міста. Згодом цю групу знищили разом із будівлею. Втім цей випадок показав як росіянам, так і нам слабке місце в обороні.
На Краматорському напрямку село Міньківка, де був наш укріпрайон стало кривавим полем битви. Ворог має тут незначні просування. Водночас штурмовики із полку Скеля нещодавно увірвались у село та деблокували бійців 30 механізованої бригади, які тримали тут оборону, перебуваючи у повному оточенні. Скеля інформує про звільнення південної частини села, однак ситуація тут динамічно розвивається.
Тим часом ворог почав закривати багатокілометрову кишеню між Васюківкою та Федорівки Другої. Темпи захоплення цієї сірої зони вказують на те, що наші військові радше за все вже залишили ці позиції.
На Слов’янському фронті росіяни окупували Платонівку, а також розширили сіру зону в Калениках і Різниківці. Таким чином, вони просуваються до Рай-Олександрівки, яка наразі є їхньою пріоритетною ціллю. Адже село розташоване у підніжжі надважливих висот, які дозволяють контролювати територію як в районі Сіверська так і Слов’янська і Краматорська. Ворог наближається до Рай-Олександрівки із двох флангів, а також намагається рухатися фронтально. Контроль цього села стане одним із важливих етапів наступу на Слов’янськ.
А іншим є окупація Лимана. Саме тут фронт останнім часом все більше оживає. Росіяни поспішають окупувати Лиман, бо без цього їхній наступ на Слов’янськ однозначно провалиться. Тому днями окупанти спробували атакувати широким фронтом аж на 7-ми ділянках від південних околиць Лимана і до Борової. Однак третій армійський корпус, який тут вже давно тримає оборону повністю відбив один із найбільших механізованих наступів за останні місяці. Втрати противника в техніці доволі значні: 84 одиниці мототехніки, 11 БМП і БТР та 3 танки та одна важка вогнеметна система "Сонцепьок".
"Півтора місяці ми спостерігали ознаки підготовки наступу. Росіяни нарощували удари КАБами по наших переправах через Оскіл, намагаючись відрізати логістику. Почали наводити власні понтонні переправи й розміновувати маршрути — це прямо вказувало на підготовку до широкомасштабного механізованого наступу", - розповів бригадний генерал Андрій Білецький.
Однак ворог на цьому не зупиниться. Нещодавно вони підірвали ще одну дамбу в районі Райгородка, з метою ускладнити логістику від Слов’янська до Лимана. Битва за Лиман і Слов’янськ тільки розгорається і буде однією із головних у цьому році.
Натомість бій за інше місто – Куп’янськ ніяк не дає спокою російським генералам. ЗСУ поступово зчищають місто і збільшують зону свого контролю.
Окупанти все ще утримують кілька кварталів у центральній частині міста, де вони повністю оточені. Після того, як російські воєнкори відголосили загибель усіх штурмовиків, які утримували центральну лікарню, ворог посилив наступ на лівобережжі Осколу.
Тут вони знову намагаються дістатися до Куп’янська Вузлового та мали невелике просування біля села Синьківка, яке за час війни вже кілька разів було під окупацією і знову поверталось під наш контроль.
Головнокомандувач Олександр Сирський заявив, що в цьому році Росія планує мобілізувати тільки 400 тисяч. А отже мова про велику загальну мобілізацію не йде, принаймні цього року. Адже для того, щоб залучити новоприбулих до літнього наступу, мобілізаційну кампанію потрібно було проводити вже взимку. А натомість росіяни проводили масовий рекрутинг у дронові підрозділи. Що вказує що саме на дрони вони роблять ставку в цьому році.
І це не дивно, бо тактика інфільтрації, яка прийшла на зміну тактиці м’ясних штурмів себе практично віджила.
Україна побудувала потужні оборонні лінії, які зводять просування окупантів нанівець. Тільки в цьому році ми збудували 1250 км оборонних позицій. Які наніс на карту відомий французький осінтер Клемен Молен.
Втім також варто пам’ятати, що без піхоти жодна оборонна лінія сама себе не захистить.
А тому поруч із розвитком наземних дронів, науковці посилюють і піхотинця. Зокрема 7 корпус ДШВ першим почав тестувати екзоскелети, які мають суттєво розвантажити піхотинця і допомогти йому пересуватися із великим об’ємом ваги на відстань у 17 км. І це тільки початок. У цьому напрямку розвитку війни відчувається майбутнє.
Претензії Росії на Дніпропетровщину обернулися проти неї на мирних переговорах. Про це заявив військовий експерт Іван Тимочко в ефірі "Київ24", передають Патріоти України. "На цьому напрямку бойові дії важливі саме в інформаційно-політичному плані, том...
Березень майже минув, а в росіян на фронті провал за провалом. З початку великого наступу, який почався ще в минулому році, цей березень радше за все буде рекордно низьким за кількістю окупованої території. Початок великого весняного наступу на всіх на...
