
"Але, насправді, пане президенте, люди чекають Різдва і нового року. Люди чекають, коли закінчиться ковід і коли бодай якось наладиться їхнє життя... Як і належить нормальним, притомним людям...
«Коли когось посадять» – чекають кілька озабочених д..., що не мають коштів на послуги психотерапевта. Бо коли у людини бажання того, щоб комусь стало погано превалює над пріоритетами особистого щастя – то хвора людина. Це не справедливість, це – патологія. А ще – це вирок владі. Бо у такої людини більше немає НІЧОГО...
Хай питанням справедливості переймається правосуддя. Це не тема для параду. То є те, що зветься «тепла ванна», пане президенте... То – джакузі з ілюзіями. Та й не посадите ви ніякого Порошенка. То таке, – аби що бовкнуть... Для тілівізора... – Запізно, пане президенте... Запізно...
Янукович колись також думав, що люди чекають на йолку на Майдані. А насправді люди чекали, як би його на ту йолку нанизать... Гоніть таких райтерів і радників в шию... То – врєдітєлі... Якщо то тільки райтери, звісно...".
«А ти — вор! Джентельмєн удачі!». Ця фраза з відомої радянської кінокомедії, яка мала мʼяко висміювати нрави «зони», яка «виховала», на думку радянських дисидентів, «савєцкого чєлавєка» — і зараз крутиться у качалці, куди ходить Єрмак, — є просто ключе...
Переговори в Абу-Дабі очікувано стали ритуальними танцями. Можливо, буде обмін полоненими. Це потрібно — але знайомо з часів "Мінська" і потребує радше готовності рашистів до обміну (коли їм щось треба), а не якихось спецформатів. Тим часом росія знов...