
"Це прекрасно: "На телеканал "Наш" додзвонилась Наталья з ЛНР", яка "слухає українські пісні й плаче", але російських танків "не бачила": "Допустим, меня Бог миловал, у меня все живы, а как тем людям, у которых маленькие детки погибли? Как им объяснить? Я в общем говорю, не только за себя, я, может быть, и переступлю через что-то. Я не вижу дороги. Может быть, пройдёт время, не знаю. Я слушаю украинские песни и плачу, потому что мне обидно – за что? За что нас? ...А техника, может есть, может нет, но российской я не видела…", - пише політтехнолог Олексій Голобуцький на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:
"Прекрасний привід прикрити і цю останню кремлівську помийку. Якби вони дійсно були "просто телеканалом", то після закриття телеканалів медведчуківського пулу і одразу після того - свіжокупленого "Першого [медведчуківського] незалежного" їм би сидіти тихо, як миша під віником. Крутити фільми, музичку, погоду, щось про природу й весну, кулінарні шоу... І ніхто би на них не зважав, аудиторія збереглася б.
Велика війна значно підвищила в українському суспільстві вагу тих сторінок минулого, що пов’язані зі збройною боротьбою за незалежність. Країна, яка бореться за саме своє існування, природно звертається до відповідного власного історичного досвіду. Вод...
Кожна держава, що має ресурс, просуває за кордоном свою мову, культуру й освіту. Британія — через British Council, Німеччина — через Goethe-Institut, Франція — через Institut Français, Іспанія — через Instituto Cervantes, Китай — через Інститути Конфуц...