
"Це прекрасно: "На телеканал "Наш" додзвонилась Наталья з ЛНР", яка "слухає українські пісні й плаче", але російських танків "не бачила": "Допустим, меня Бог миловал, у меня все живы, а как тем людям, у которых маленькие детки погибли? Как им объяснить? Я в общем говорю, не только за себя, я, может быть, и переступлю через что-то. Я не вижу дороги. Может быть, пройдёт время, не знаю. Я слушаю украинские песни и плачу, потому что мне обидно – за что? За что нас? ...А техника, может есть, может нет, но российской я не видела…", - пише політтехнолог Олексій Голобуцький на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:
"Прекрасний привід прикрити і цю останню кремлівську помийку. Якби вони дійсно були "просто телеканалом", то після закриття телеканалів медведчуківського пулу і одразу після того - свіжокупленого "Першого [медведчуківського] незалежного" їм би сидіти тихо, як миша під віником. Крутити фільми, музичку, погоду, щось про природу й весну, кулінарні шоу... І ніхто би на них не зважав, аудиторія збереглася б.
У Севастополі після ракетного удару загорівся штаб авіації Чорноморського флоту РФ на вулиці Гоголя. У будівлі не залишилося цілих вікон, а після влучання у двір штабу виносили чорні мішки, можливо з тілами загиблих окупантів, передають Патріоти Україн...
У війнах є правило: можеш-робиш. Якщо кричиш і лякаєш — то, напевне, не можеш. Але намагаєшся досягти результату іншими методами: залякуванням, сіянням паніки, зневіри, розбрату…. Реакція іноземних посольств на погрози росії «знищити Київ» і поради «ев...