"Це прекрасно: "На телеканал "Наш" додзвонилась Наталья з ЛНР", яка "слухає українські пісні й плаче", але російських танків "не бачила": "Допустим, меня Бог миловал, у меня все живы, а как тем людям, у которых маленькие детки погибли? Как им объяснить? Я в общем говорю, не только за себя, я, может быть, и переступлю через что-то. Я не вижу дороги. Может быть, пройдёт время, не знаю. Я слушаю украинские песни и плачу, потому что мне обидно – за что? За что нас? ...А техника, может есть, может нет, но российской я не видела…", - пише політтехнолог Олексій Голобуцький на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:
"Прекрасний привід прикрити і цю останню кремлівську помийку. Якби вони дійсно були "просто телеканалом", то після закриття телеканалів медведчуківського пулу і одразу після того - свіжокупленого "Першого [медведчуківського] незалежного" їм би сидіти тихо, як миша під віником. Крутити фільми, музичку, погоду, щось про природу й весну, кулінарні шоу... І ніхто би на них не зважав, аудиторія збереглася б.
В українському літературному середовищі сформувалося неписане правило: про досвід військових мають писати лише самі військові. Польський письменник Щепан Твардох, написавши роман "Нуль", фактично порушив цю угоду. Тож поява книжки в українському перекл...
Коли йдеться про військову службу, хочеться конкретних відповідей: які обов’язки, яка підготовка, чи врахують твій досвід? Розбираємо найпоширеніші міфи — без зайвих обіцянок. Міф 1. «Сухопутні війська — це тільки піхота». Якщо чекати, поки тебе м...
