Приєднуйтесь
Приєднуйтесь
"Це прекрасно: "На телеканал "Наш" додзвонилась Наталья з ЛНР", яка "слухає українські пісні й плаче", але російських танків "не бачила": "Допустим, меня Бог миловал, у меня все живы, а как тем людям, у которых маленькие детки погибли? Как им объяснить? Я в общем говорю, не только за себя, я, может быть, и переступлю через что-то. Я не вижу дороги. Может быть, пройдёт время, не знаю. Я слушаю украинские песни и плачу, потому что мне обидно – за что? За что нас? ...А техника, может есть, может нет, но российской я не видела…", - пише політтехнолог Олексій Голобуцький на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:
"Прекрасний привід прикрити і цю останню кремлівську помийку. Якби вони дійсно були "просто телеканалом", то після закриття телеканалів медведчуківського пулу і одразу після того - свіжокупленого "Першого [медведчуківського] незалежного" їм би сидіти тихо, як миша під віником. Крутити фільми, музичку, погоду, щось про природу й весну, кулінарні шоу... І ніхто би на них не зважав, аудиторія збереглася б.
«А ти — вор! Джентельмєн удачі!». Ця фраза з відомої радянської кінокомедії, яка мала мʼяко висміювати нрави «зони», яка «виховала», на думку радянських дисидентів, «савєцкого чєлавєка» — і зараз крутиться у качалці, куди ходить Єрмак, — є просто ключе...
Переговори в Абу-Дабі очікувано стали ритуальними танцями. Можливо, буде обмін полоненими. Це потрібно — але знайомо з часів "Мінська" і потребує радше готовності рашистів до обміну (коли їм щось треба), а не якихось спецформатів. Тим часом росія знов...
