Підвищення податків не буде? Гетманцев розповів, чого очікувати українцям у 2026 році

У 2026 році в Україні не планується підвищення податків та немає підстав очікувати різких коливань курсу. Держава покриватиме дефіцит бюджету (16-18 млрд доларів) за рахунок міжнародної допомоги та детінізації економіки, передають Патріоти України.

Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев ("Слуга народу"). Він зазначив, що на даному етапі немає підстав очікувати істотних коливань курсу валют і немає планів для підвищення податків.

Паралельно Гетманцев підтвердив, що бюджетний процес триває – документ ще не пройшов друге читання у Верховній Раді, а дефіцит, який треба покрити, оцінюють уже не в 10 млрд, а в 16-18 млрд доларів за різними сценаріями. Держава веде консультації з європейськими партнерами, МВФ, Світовим банком і низкою країн, аби залучити необхідні кошти.

Окрема позиція – репараційний кредит від ЄС, щодо якого, за словами Гетманцева, залишилися "деякі тертя" з окремими державами (він назвав, зокрема, Бельгію), але сподівається, що питання буде врегульоване до грудня. Внутрішній ресурс, на який покладають великі надії – детінізація економіки: боротьба з тіньовими схемами, посилення адміністрування податків і застосування однакових правил до всіх.

За словами Гетманцева, підвищувати податки по "білому" бізнесу, поки "чорний" працює в тіні, – неефективно й аморально. За його словами, аргументи проти підвищення податків прості:

• щоб закрити дефіцит 16-18 млрд доларів самотужки підняттям ставок, треба було б створити значне і миттєве фіскальне навантаження на підприємства та громадян;
• підвищення податків без паралельної детінізації лише заохочує тіньовий сектор;
• значущу частину потреб держави сьогодні планують покривати зовнішніми ресурсами, тому політика підвищення податків виглядає не лише невиваженою, а й політично ризиковою.

Гетманцев і уряд розраховують на кілька типів зовнішніх інструментів. Зокрема, це прямі гранти, кредити міжнародних фінансових інституцій (МВФ, Світовий банк), двосторонні позики та спеціальні механізми (зокрема згадуваний репараційний кредит від ЄС). Ключові ризики:

• затримки в узгодженні умов (переговори можуть тривати місяцями);
• політичні розбіжності між партнерами (приклад — тертя з окремими країнами);
• кон’юнктурні зміни на світових ринках, які можуть впливати на готовність кредиторів.