Кастет - вже не холодна зброя? Верховний суд зламав логіку вироку там, де раніше не допускалося жодного сумніву

Верховний Суд поставив під серйозний сумнів доведеність умислу у справі про носіння кастета, який обвинувачений придбав як сувенірний брелок. Касаційний кримінальний суд визнав, що попередні судові інстанції підійшли до оцінки обставин формально, та направив справу на новий апеляційний розгляд.

Йдеться про кримінальне провадження № 522/16637/23. Місцевий суд, а згодом і апеляційна інстанція, визнали особу винуватою за ч. 2 ст. 263 КК України — носіння кастета без передбаченого законом дозволу. Такого ж формулювання дотримувався і апеляційний суд, фактично погодившись із позицією першої інстанції, передають Патріоти України з посиланням на SUD.UA.

Втім, сторона захисту наполягала: предмет не був зброєю у класичному розумінні. За словами обвинуваченого, він придбав у інтернет-магазині подарунків брелок на два пальці під назвою «Склобій» і використовував його виключно для носіння ключів. Про те, що виріб може вважатися холодною зброєю, чоловік не знав і не мав наміру завдавати будь-кому шкоди.

Цю версію підтверджували й матеріали справи — зокрема фото з мобільного телефона, де зафіксовано сторінку інтернет-магазину, у якому товар позиціонувався саме як сувенір.

Адвокат також звернув увагу суду на особу підзахисного: 21-річний вік, відсутність судимостей, позитивні характеристики, робота у медичній сфері та перше притягнення до кримінальної відповідальності. На думку захисту, навіть за формальної наявності складу злочину, діяння є малозначним і не несе суспільної небезпеки.

Касаційний кримінальний суд, аналізуючи справу, вказав, що апеляційний суд не надав належного обґрунтування своїм висновкам і фактично обмежився простим повторенням аргументів місцевого суду без власної оцінки доказів.

Окремо Верховний Суд наголосив: відповідно до практики Європейського суду з прав людини, кримінальна відповідальність можлива лише за умови доведення всіх елементів складу злочину поза розумним сумнівом. При цьому умисел не може презюмуватися автоматично лише з факту володіння певним предметом — необхідно встановити, що особа усвідомлювала його правову природу та заборонений характер.

Суд підкреслив, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 263 КК України, може бути вчинений виключно з прямим умислом. Тобто особа повинна усвідомлювати суспільну небезпечність своїх дій та бажати настання відповідних наслідків. Саме цей аспект, на переконання ККС, попередні інстанції належним чином не дослідили.

У підсумку Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий розгляд, наголосивши на обов’язку апеляційної інстанції ретельно перевірити всі доводи сторони захисту й надати вичерпну правову оцінку кожному з них.