Питання перезріло: Коли зникне радянський герб зі щита Батьківщини-матері, що живить примари московської Імперії Зла

За законом про декомунізацію 2015 року комуністична символіка заборонена, тим не менш, герб усі ці роки не чіпали. Час від часу це питання порушували, але до практичних кроків справа не доходила. Тепер долю символу Міністерство культури за ініціативи Українського інституту національної пам'яті пропонує вирішити громадянам через опитування у застосунку "Дія". На питання "Як бути з радянським гербом?" пропонується три варіанти відповіді: залишити, як є, зняти герб СРСР і залишити щит чистим, або ж замінити герб на український тризуб. В опитуванні взяли участь уже більше шестисот тисяч людей.

"Хоча ми живемо недалеко і бачимо статую щодня, але герб не помічали. Ми не задумуємося над цим", - кажуть молоді кияни Максим і Марина, які прогулються поруч із монументом Батьківщини-матері.

Інший перехожий, молодий хлопець на ім'я Ілля, називає монумент "символом Києва". "І хотілося б, щоб замість радянського герба там був тризуб", - каже хлопець. Натомість киянка старшого віку на ім'я Олена, яка вигулює песика поруч із Батьківщиною-матір'ю, ще не визначилася, що варто робити з гербом. "Хто його знає, чи варто з історією боротися", - не впевнена жінка.

Опитування в "Дії" і майбутнє радянського герба на щиті Батьківщини-матері неабияк збурило користувачів соцмереж. Під постом на Facebook-сторінці Інституту нацпам'яті з'явилися десятки коментарів про те, що варто було б, мовляв, знести не лише герб, а й монумент цілком, адже він є нагадуванням про радянське минуле.

Колишній голова Інституту національної пам'яті, історик і народний депутат від опозиційної "Європейської солідарності" Володимир В'ятрович у розмові з DW каже, що теж не шкодував би, якби статую демонтували. Батьківщину-мати він називає "маркером "совка" на тілі Києва". Водночас нинішній очільник Інституту нацпам'яті Антон Дробович відповідає, що демонтувати статую було б, з одного, технічно складно, а з іншого - цього б не зрозуміли на Заході. "Люди, які таке говорять, взагалі не мають уявлення, який це величезний обсяг робіт і що статуя - це частина меморіального комплексу (історії України в Другій світовій війни)", - каже він.

Мистецтвознавець й історик архітектури Катерина Липа застерігає, що демонтаж статуї може бути небезпечним, адже встановити Батьківщину-мати на пагорбах вдалося завдяки складним інженерним рішенням. "Її просто не можна чіпати. Будь-які вібрації спричинять такі зсуви ґрунту, що вся розташована поруч Києво-Печерська лавра опиниться в Дніпрі", - пояснює фахівець.

Як зняти радянський герб

Антон Дробович, голова Інституту нацпам'яті, певен, що до знесення Батьківщини-матері справа не дійде, але з радянським гербом доведеться попрощатися: "У мене абсолютна впевненість, що українське суспільство не проголосує за варіант "залишити герб", - каже він.

Утім, вартість робіт очільник Інституту нацпам'яті поки оцінити не може, адже після опитування ще треба змінити статус статуї як пам'ятки, розробити проектну документацію про зміну конструкції і затвердити її на державному рівні.

Технічно, за словами Дробовича, є кілька варіантів демонтажу герба. Можна зняти весь щит будівельними кранами або зняти його частинами за допомогою риштувань і змінювати його на землі. Але ці опції дорогі і складні, каже Дробович. Найоптимальніший варіант, на його думку, це розбирати щит посекційно, замінюючи окремі листи металу на нові безпосередньо під час робіт на статуї. У цьому разі, за приблизними підрахунками, йдеться про кілька мільйонів гривень.

Колишній голова Інституту нацпам'яті Володимир В'ятрович розповідає, що за його каденції розглядалася можливість накрити радянський герб на щиті статуї новими листами сталі, утім, для практичної реалізації забракло "часу і фінансового ресурсу".

Батьківщина-мати: радянський спадок чи символ України?

Більшість перехожих киян, з якими поспілкувалася DW, підтримують думку про те, що радянський герб на щиті Батьківщини-матері варто було б замінити на тризуб. Утім, Володимир В'ятрович певен, що це недоречно. "Жодні спроби українізувати цю радянську скульптуру ні до чого не приведуть, вона залишиться радянською. Це так само недоречно, як і коли намагалися натягти шаровари на Володимира Леніна", - порівнює нардеп. Водночас В'ятрович вважає, що залишити статую в нинішньому вигляді було б незаконно, адже це порушує закон про декомунізацію.

Катерина Липа підтримує думку про те, що не варто декорувати радянську скульптуру українським тризубом: "Незалежна Україна і радянський спадок - це речі, які не перетинаються". Однак, на думку мистецтвознавця, статую треба залишити в нинішньому вигляді, а державі - працювати над новим "іміджем" для Батьківщини-матері: розпочати інформаційну кампанію, яка б роз'яснювала, що цей монумент є "артефактом тоталітарного мистецтва", а не об'єктом, яким варто захоплюватися.

У музеї історії України у Другій світовій війні, який відповідає за збереження Батьківщини-матері, погоджуються з тим, що настав час позбутися радянського герба. Але на думку директора музею Юрія Савчука, статуя не сприймається у суспільстві як радянський спадок. Точка зору чиновника цілком зрозуміла, адже радянський істукан, що задавив споконвічну панораму Києва з боку Дніпра, є музеєутворюючим об'єктом.

Як свідчення своєї правоти пан Савчук наводить велику кількість мемів із монументом, наприклад, де Батьківщина-мати тримає в руках голову Володимира Путіна. "Ми бачимо трансформацію монумента у сучасний символ незламності, нескореності України", - стверджує директор музею.

За словами Антона Дробовича, якщо більшість українців у опитуванні підтримають демонтаж герба або заміну його на тризуб, роботи на монументі Батьківщині-матері можуть початися вже в першій половині 2023 року.