Руйнування великодержавницьких міфів: В Ізмаїлі науковці оновили макет знаменитої турецької фортеці. В ході робіт з'ясували брехню Суворова, що кинув в "м'ясний штурм" своїх "чудо-богатирєй"

Виявляється найталановитіший російський полководець був не лише безжальним до крові власних солдатів, винищувачем непокірного населення, але й нестримним хвальком, що свідомо перебільшував у звітах свої перемоги

Фрагмент макету фортеці Ізмаїл 1790 року

У місті Ізмаїл на Одещині відкрили оновлений макет фортеці станом на 1790 рік, котру впродовж кількох років до того збудували французькі інженери на замовлення Османської Порти, передають Патріоти України з посиланням на Суспільне Одеса. Робота над проєктом музейної реконструкції тривала майже 10 років. Над відтворенням вигляду міста кінця XVIII століття з 2016 року працювала команда істориків, архітекторів, мистецтвознавців, реконструкторів, художників та музейників. На макеті повністю відтворили зовнішній вигляд фортеці Ізмаїл того часу — від розташування будівель до зелених насаджень.

Головна мета створення макету — показати справжню історію Ізмаїла, розповів директор військово-історичного музейного комплексу Валерій Пастернак. За його словами, обрали 1790 рік, щоб розвінчати міфи, які десятиліттями насаджувалися російською пропагандою. Адже після руйнування у грудні 1790 року, на свій час, однієї з найдосконаліших фортець Європи, розповіді переможців сприймалися як істина в останній інстанції.

"Чому ми взяли саме 1790 рік? Для розвінчування тих міфів, які довгий час вкорінилися у свідомості людей. Тепер кожен може побачити, як виглядала фортеця Ізмаїл. Вона була земляною, а не кам'яною (як стверджували солдати та офіцери Суворова, в далі вся російська істоіографія.-ПУ). Це найголовніший міф російської пропаганди. Також міф про те, що у рову була вода. Як бачимо, у рову фортеці немає води. Це місце ми називаємо зараз місце сили, де розвінчуються міфи нашого міста", — прокоментував Валерій.

Для максимальної точності відтворення зовнішнього вигляду фортеці Ізмаїл використовували історичні плани 1772 року. Загалом на макеті відтворили понад 1300 будинків, церкви й мечеті, переправу через Дунай, близько 200 гармат, численні побутові й культурні деталі, додав чоловік.

"Будинки, розташування кварталів і дерев ми взяли з плану Ізмаїла 1772 року. Саме там детально відмічено, де що знаходилося. Згідно даних, у місті було 1300 будинків та близько 2800 дерев. Були мечеті, церкви. Тут жили представники різних національностей: вірмени, греки, молдовани, турки, татари. Тому на території тодішньої фортеці було шість церков".

На макеті також відтворили чисельність турецького гарнізону. Валерій Пастернак зазначив, що у записках російського полководця Суворова його кількість значно перевищена.

"Суворов у своїх рапортах писав, що нібито всередині міста знаходилися 30-35 тисяч турок. Але ж тут ніяк не могла розміститися така кількість військ. Насправді, за останніми джерелами, кількість турецького гарнізону перед штурмом налічувала 10-15 тисяч чоловік. Суворов про це знав. По суті, тут відбувся "м'ясний" штурм, і цю політику зараз продовжує Росія", — зауважив історик.

Відтворенням макету 1790 року займався місцевий художник Сергій Денисов. За його словами, результату передувала деталізована робота та опрацювання значної кількості історичного матеріалу.

"Була зроблена дуже кропітка робота. Ми почали з того що опрацьовували матеріали: карти, гравюри. У нас була карта 1772 року, на якій було нанесено квартали, будинки, дерева. Ми взяли це за основу і прораховували кожен будинок, під яким він був. Також прорахували, де були мечеті, хамам, караван-сарай", — розповів художник.

До експозиції також додали карту-схему розташування об’єктів цивільного та військового призначення Ізмаїла 1770–1792 років. Усі елементи — від культових споруд до флоту — відтворені за автентичними джерелами, гравюрами та архівними планами.

"Робота була цікавою, креативною. Ми вирахували все, навіть кількість гармат на бастіонах. Була зроблена вся відповідна деталізація, яку ми можемо зараз побачити на макеті. Усе взято з історичних джерел, усе нанесено саме там, де має бути", — резюмував чоловік.

Спільна гордість: Україна, Молдова та Румунія разом просуватимуть Трипільську культуру до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

п’ятниця, 3 жовтень 2025, 8:26

Україна, Румунія і Молдова разом номінують до списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО комплексу "Прекукутень–Аріушд–Кукутень–Трипілля". . Як повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій, у Кишиневі розпочалася міжнародна конференція...

Оце так розбірки! У магазині Києва чоловік зламав жінці щелепу через... зауваження про недотримання черги

п’ятниця, 3 жовтень 2025, 7:59

У київському магазині чоловік оминув чергу до каси, через що отримав зауваження від покупчині. У відповідь він накинувся неї та завдав численних ударів по тілу та обличчю – потерпілу госпіталізували з забоями та переломом щелепи. Нападнику загрожує до ...