"Зара буду порпатись в брудній білизні і чужих кишенях.
тільки що зустріла сусідку. два роки тому, коли до нас масово прибували люди з Донецкої та Луганської, вона віддала свою хату в районі для родини переселенців. Навіщо мені дві? - виправдовувалас вона. Маю хрущовку у Вінниці, а люди без даху лишились.
КОли почалась війна... люди несли для бійців скільки могли принести і вділити.
- одному малому бабця прислала гроші на планшет. Він вирішив, що планшет йому не так і потрібен. І витратив все для одного з підрозділів, в якому воював його сусід.
- знайома бабуся на всю мізерну пенсію купувала муку, інші продукти і нон-стоп варила обіди та вечрі у госпіталь.
- чоловік, якого зустріли в Епіцентрі, багатодітний батько, на всі заощадження придбав для вояків всюдихіда.
цей список може бути довгим-предовгим....
але.... коли починалась війна, одна із нового покоління депутатів купила елітну квартиру.
Тепер маю зробити висновок стосовно себе - я дрібна інтриганка і пхаю носа в чужі статки, заздрісна сука.
Або - ми з таких різних світів, що пора, певно, нам роз*їхатись", - пише волонтер.
Тільки жертвам пропаганди могло здатися, що законопроєкт №12414 проти незалежності НАБУ та САП ухвалили депутати, а потім самі ж, «злякавшись» людей із картонками, відмотали плівку назад. Насправді сценарій був у руках одного режисера, якому підпорядко...
"Розповім про один випадок із нашої поїздки до Диканьки на Полтавщині. Ця історія з понеділка не виходить у мене з голови, тому поділюсь, бо, напевне, таких випадків все ще багато в регіонах", - пише журналістка Мирослава Барчук на своїй сторінці в соц...