"А причини ті ж самі:
1) краде все більше, а у Москви через а) падіння цін на нафту б) апетити власної бидлоеліти, в) недоладність путіноміки, г) санкції тощо грошей все менше;
2) підтримує не всі нові ініціативи Кремля відносно розширення експансії проти України ("полковника" З-ка, нагадаємо, російські куратори теж стали частіше підозрювати, якщо не у подвійній чи то навіть у потрійній грі, то принаймні у не надто активному бажанні "підставлятися"). Тож вивертам "Цигана", як поза очі називають Аляксандра Ригоровича з огляду на легенду про ромське походження його тата, "там, де треба" вирішено покласти край.
Однак, лукашисти – це колгоспний варіант люмпен-рашистів. Так що огризатися будуть, кусати й відкушувати кінцівки теж.
Вочевидь, події розгортатимуться приблизно так:
– Лукашенко "уходять";
– ставлять свого;
– розповідають по белГБ про мільярдні зловживання батька та синів Лукашенків, про Шеймана, про Ірину Абельську, про те, як він "хотів посварити братні народи", "покатоличити", "полонізувати" чи "литовизувати" край.
Не виключено, що навздогін Захід + місцева нечисельна опозиція + симпатики з боку влади (а то й родина самого Григоровича) спробує розхитати ситуацію й погратися в "Майдан". Чи в "майданчик". З розрахунком на те, що рашисти стріляти у дітей та пенсіонерів на Площі не посміють. А ті посміють. Посміють.
Що ж робити Лукашенкові? Я би на його місці сам розіграв контрольований "Майдан" й забезпечив перехід влади до будь-кого, але не до прямого ставленика Москви. Зробити це з тим ступенем контролю суспільства з боку спецслужб, який нині є в РБ, доволі нескладно. Щоб все безкровно було і щоб власні збройні сили та правоохоронці не пропустили росіян й не дали їм втрутитися у процес. А тих, що там вже закріпилися, вирядили назад, додому.
Щоб не було варіанту України-2014 чи Польщі-1981... Й чим довше Лукашенко та його оточення відкладатимуть "на потім" такий сценарій, тим менше шансів вони матимуть на його реалізацію. Сценарій, погоджуюся, майже фантастичний.
Але вибору немає. Інакше відбудеться остаточне розчинення Білорусі в багні Ерефії, що не потрібно ані Мінську, ані Києву, ані Вільнюсу, ані Варшаві. Ані усьому цивілізованому світові. У короткотривалій перспективі наші мали б допомогти Ригоровичу (при всьому при тому, що він Ригорович, але, повірте, новий ставленник Москви буде повним crazy) з реалізацією описаної вище оперативної комбінації. А у довгостроковій - ще більше сприяти білоруському національному відродженню, принаймні на соціо-культурному рівні.
Поляки ондо хоча б канал "Белсат" білоруськомовний утримують. Хто нам заважає запустити аналог "Белсату" у Києві чи Житомирі? А ще ж можна робити відповідні сайти-радіо-газети та ін. Про антипутінський "Белсат" з Києва на Росію я мовчу. Це давно потрібно й не так коштовно, як може здатися".
Промовистим індикатором впливу погроз Путіна вдарити по США, Великобританії та Франції за дозвіл запускати їхні ракети по території рф, стала реакція фінансових бірж Європи та США: Зростання ділової активності триває. На тлі атаки Росії балістичною рак...
Колишній канцлер Німеччини Ангела Меркель під час свого перебування на посаді намагалася перешкодити прагненню України швидко приєднатися до НАТО, адже боялася військової відповіді з боку російського диктатора Володимира Путіна. Про це вона розповіла у...