Навіщо у СРСР вішали килими на стіни і чому насправді це не було символом багатства

Практично у кожної радянської сім'ї у квартирі висіли килими на стінах. Для сучасного світу таке доповнення інтер’єру дивне та незрозуміле, передають Патріоти України.

Але це явище і досі можна побачити у домівках людей похилого віку. OBOZREVATEL вияснив причини нетипового використання килимів.

У радянські часи важко було купити будь-які речі, навіть якщо ви мали гроші. Тому, коли все ж це вдавалося зробити, господарям хотілось показати свій успіх. Гарний килим з візерунками ще й з якісного матеріалу на стіні – це було ознакою гарних зв’язків родини. Однак інші причини були набагато прозаїчнішими – закривати стіни доводилося через наслідки бідності.

Частим явищем у Союзі було будівництво споруд з неякісних матеріалів. Дерев'яні вікна погано утримували тепло, і це робило оселю прохолодною. Щоб хоч якось утеплити дім, вішали килими на стіни, це допомагало надовше утримати тепле повітря в кімнаті.

Внаслідок будівництва нашвидкоруч, звукоізоляції майже не було. Через тонкі стіни було чутно найменший шурхіт, а сусіди знали все один про одного. Щоб зберегти своє приватне життя від сторонніх і не витрачати купу грошей, вішали килими, які трохи рятували ситуацію.

"Щоб ремонт залишався якнайдовше свіжим та акуратним, краще взагалі його не показувати", – такої думки дотримувались в СРСР. Тому нові шпалери завішували килимами, щоб бруд та пил не осідали на них. А діти чи домашні улюбленці не змогли їх пошкодити. Також такий елемент декору ховав нерівні стіни, які будували похапцем, щоб швидше закінчити роботу.