Під прицілом - Балтика? Росія готується до справжньої війни, термін - кілька років, - ВВС

У НАТО заявляють, що РФ веде гібридну війну та нарощує військовий потенціал. Очевидних ознак негайного вторгнення немає, але експерти називають термін у кілька років для підготовки Росії, передають Патріоти України з посиланням на BBC.

Західні експерти відзначають, що російська економіка дедалі більше орієнтується на військові потреби, що сприяє зростанню її оборонного потенціалу. Водночас поки що немає очевидних ознак підготовки до вторгнення, таких як масове перекидання військ. Тому більшість аналітиків вважають, що Росії може знадобитися кілька років для підготовки до можливого повномасштабного конфлікту в Західній Європі.

Чому на Заході побоюються нападу Росії на НАТО

Війна в Україні, ворожість російського керівництва до НАТО та активна мілітаризація Росії дають підстави очікувати потенційний напад у майбутньому, хоча наразі явних ознак вторгнення немає. Відносини Росії із Заходом різко погіршилися у 2014 році, коли Росія анексувала Крим і підтримала гібридну війну на Донбасі.

Перші великі навчання Росії та Білорусі, такі як "Захід" у 2017 та 2021 роках, сприймалися сусідами як можливий сценарій вторгнення, але воно не відбулося. Лише у лютому 2022 року навчання "Союзна рішучість" стали прелюдією до реального вторгнення в Україну.

Після початку повномасштабної війни до НАТО приєдналися Фінляндія та Швеція. Хоч це і не збільшило значно сили альянсу, поблизу російських кордонів з’явилася натовська інфраструктура: аеродроми, порти, військові бази. Російське керівництво розглядало розширення НАТО як серйозну загрозу, а гіпотетичний вступ України до альянсу називався однією з причин повномасштабного вторгнення.

Чому країни Балтії — імовірний театр бойових дій

Росія межує з НАТО у трьох регіонах:

• Далекий Схід – морський кордон із США, ймовірність війни дуже низька через ядерні ризики;
• Чорне море – слабкий російський флот і відсутність історичних претензій до НАТО роблять конфлікт малоймовірним;
• Балтійський регіон – сухопутні кордони з Естонією, Латвією, Литвою та Польщею через Калінінградську область, а також з Фінляндією і Норвегією.

Російські збройні сили традиційно віддають перевагу сухопутним операціям. Балтійські країни важко обороняти, бо сухопутне постачання проходить через 60-кілометровий Сувалкський коридор (Польща-Литва). Його блокування значно ускладнить постачання через море або повітря.

Інші ділянки кордону з Росією та Білоруссю також вважаються потенційно небезпечними. НАТО у разі вторгнення планує утримувати оборону країн Балтії до підходу основних сил із глибини континенту.

Чи йде вже в Європі гібридна війна - і наскільки НАТО готове?

Гібридна війна - це ворожі дії в мирний час, які не носять відкрито військового характеру: диверсії, кібератаки, порушення повітряного простору тощо.

НАТО відносить до таких випадків серію пошкоджень підводних кабелів у Балтійському морі в 2023 – початку 2025 років. Хоча прямих звинувачень на адресу РФ офіційно не висували, 4 вересня генсек НАТО Марк Рютте фактично пов’язав ці інциденти з діями Росії. У відповідь альянс запустив операцію "Балтійський страж" (Baltic Sentry) для захисту критичної інфраструктури; з початку операції нових випадків пошкоджень не зафіксовано.

Нещодавно також зросла кількість порушень повітряного простору країн НАТО: вторгнення безпілотників до Польщі, прольоти російських МіГ‑31 над Естонією, численні інциденти з дронами поблизу аеропортів Данії й Норвегії. Багато з цих випадків приписують Росії. Якщо це були військові апарати, такі дії можна вважати гібридними — проте формально літаки й дрони часто не перетинали "чіткої межі", що дозволяє вважати їх відкритою агресією, тому протокол про застосування зброї не активувався.

Проблема — сіра зона намірів: довести умисел складно, бо технічно дрон або літак могли потрапити в чужий простір випадково. Історія знає приклади помилок (наприклад, випадок 2005 року з російським винищувачем), але нинішній контекст — війна в Україні та систематичні інциденти — робить сучасну ситуацію іншою за масштабом і ризиками.

У НАТО виходять із припущення, що російські пілоти та моряки добре знають регіон і вміло використовують "сіру зону" — отже, альянс вважає це частиною гібридної стратегії РФ.

У відповідь НАТО запустило також операцію Eastern Sentry ("Східний страж") для захисту повітряного простору і територій союзників. Але альянс часто критикують за складність ефективної відповіді на гібридні загрози: наприклад, для збиття одних безпілотників піднімалися винищувачі й витрачалися дорогі ракети, що економічно невигідно. У випадку прольоту МіГ‑31 над Естонією їх супроводжували F‑35, але формально підстав для застосування зброї не було - про можливість збивати літаки відкрито дискутували політики.

Як НАТО воюватиме з Росією у разі конфлікту

У війні в Україні Росія ефективна в позиційній війні, бо не змогла швидко здобути перемогу ув 2022 році. Її переваги — велика кількість ударних дронів і відпрацьована штурмова тактика малих піхотних груп.

На навчаннях НАТО показано, що західні війська:

• Менш активно застосовують дрони (використовують їх для розвідки та цілевказання, а не прямих ударів).
• Роблять ставку на авіацію, морські сили та високоточну зброю.
• Стримують передові частини супротивника, швидко перекидають підкріплення та стягують основні сили до місця бойових дій.

Для цього на східному фланзі розміщено багатонаціональні бойові групи в Литві, Латвії, Естонії, Польщі, Румунії, Угорщині, Словаччині та Болгарії.

• Загальна чисельність армій НАТО становить 3,2–3,8 млн осіб, з яких 1,3 млн — американські військові. Європейські країни НАТО мають близько 1,47 млн військових.
• Російська армія налічує 2,2 млн осіб, з них 1,5 млн — військові; понад 700 тис. зараз воюють в Україні, що ускладнює поповнення сил.

Мобілізаційний ресурс:

• Населення Росії - ~146 млн; мобілізаційний ресурс оцінюють у 20–30 млн, але лише частина має військову підготовку.
• Європейські країни НАТО мають населення 550–600 млн, відповідно мобілізаційний потенціал більший — за попередніми оцінками, можна мобілізувати 3,8–4 млн боєздатних солдатів.

Резерви та підготовка:

• Фінляндія: армія 24 тис., резерв - 870 тис., обов’язкова служба для чоловіків, інфраструктура для швидкої мобілізації.
• Польща: резерв понад 1 млн, з них 350 тис. підготовлені; розвиваються війська територіальної оборони та обов’язковий військовий облік.
• Балтійські країни: активно відновлюють призов, розвивають резерви та сили територіальної оборони; Латвія планує до 2027 року мати боєздатний резерв 50 тис. осіб.

НАТО має значну перевагу в мобілізаційному потенціалі та підготовці резервів, тоді як Росія обмежена війною в Україні та меншим населенням.

Ядерна зброя

У Європі ядерну зброю мають Франція та Велика Британія, а в деяких країнах зберігаються американські тактичні боєприпаси. Росія володіє стратегічними та тактичними зарядами, частково розміщеними в Білорусі.

Тактична ядерна зброя має нижчий поріг застосування, але наявне ядерне стримування обмежує ескалацію конфлікту. Американська зброя контролюється США, а білоруські сили не можуть застосовувати російську зброю без Москви.

Європа та США

Європа все більше покладається на власні сили, хоча 5-та стаття НАТО залишається чинною, і США продовжують бути ключовим союзником. Однак європейські лідери скептично оцінюють рівень підтримки США у майбутніх конфліктах.

Витрати ЄС на оборону у 2025 році — 381 млрд євро (~2,1% ВВП), інвестиції у ВПК — 130 млрд євро. Європа нарощує виробництво артилерії, боєприпасів, систем ППО та озброєння, будуються нові заводи (Rheinmetall, MBDA, Swebal, Lucznik). Особлива увага приділяється адаптації до сучасних загроз: дрони, протипіхотні міни та нові засоби ураження.

Поточна ситуація

Масштабного конфлікту між НАТО та Росією найближчим часом не очікують. Росія не може почати війну з НАТО через втрати в Україні та обмежені ресурси. Підготовка до потенційного вторгнення займе роки і буде видимою через скупчення військ біля кордонів.