"11 осколков в голове, глаз не спасти. Но не это главное. Танк мы их все-таки подбили, аж башня улетела", - боєць АТО про "вилазку" до ворога

Одна з історій війни на Донбасі, записана волонтеркою зі слів учасників бойових дій.

Ілюстрація:www.mukachevo.net

Волонтер Анна Теряник з Дніпропетровська практично з самого початку війни на Донбасі розвозила поранених бійців по госпіталях. За цей час попутниками жінки та її друзів стали понад тисячу осіб, які побачили війну в обличчя, а вона записувала їхні розмови в дорозі. Патріоти України пропонують чергову історію, яку Анна записала у розмові з бійцями АТО і ділиться ними у Facebook.

— Танк досаждал каждый день. Профессиональный танкист видно попался, настолько грамотно позиции выбирал, что никак мы справиться с ним не могли. 300-е регулярно, 200-е тоже часто. Охотились мы сначала безрезультатно, но однажды повезло. С пацанами из "Правого сектора" скооперировались и пошли. Они по посадке, а мы по полю.

Тут минометами нас и накрыло. Я и не помню ничего толком, очнулся только в Днепропетровске. Сказали, что каска спасла, "Сфера", знаете такую? Нога пострадала, внутренние органы слегка, а глаз я сразу понял, что не вернуть. 11 осколков в голове. Но не это главное. Танк мы их все-таки подбили, аж башня улетела. А без глаза люди живут, да вы и без меня это знаете.

Жалко вот, что дочку в садик не отвел, ей же полтора года исполнилось, соскучился... Жене тяжело одной, но справляется. Какая вода здесь вкусная, можно еще? Знаете, мы же там шахтную воду пили, желтую, как вспомню, сразу тошнить начинает. Пачку угля активированного кинем в банку и пьем. А что делать? Выхода не было другого. А кушали, наоборот, нормально.

Даже кур и козу держали. А еще собаки и кошки в ассортименте. Их много прибилось к нам, хозяева же уехали. Мы по ним к обстрелам даже готовились. Кошка одна так вообще котят своих за шкирку хватала и переносить вдруг начинала, прятать, ну а мы знали. Всё. Сейчас начнется.

Ни разу не ошиблась подружка наша, ни разу. Как же хорошо все-таки у вас в Днепре, мне нравится, когда-нибудь семью сюда на экскурсию привезу, много чего показать можно. И дочка подрастет, и время совсем другое будет... А почему вы молчите?

— Мне просто нечего сказать. Я очень хочу вас слушать. Запомнить хочу каждую деталь. Знать хочу, какой ценой мы здесь живем и пьем эту чистую вкусную воду. И отводим детей в садик или в школу. Или просто гуляем с собакой, которая не знает, что скоро обстрел. И никогда не узнает. Мы приехали. Счастливо вам!

Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

"Шашлики 2.0": Урядовий квартал утік, а як щодо попереджень для решти? - Зоя Казанжи

п’ятниця, 22 листопад 2024, 15:46

"У США розроблена система попереджень для кожного стихійного лиха, щоб запобігти жертвам серед цивільного населення. Однак в Україні, навіть під час загрози обстрілом експериментальною російською ракетою, за звичкою, евакуйовується тільки влада. Чи дов...

Аналітики The Financial Times підрахували реальний мобілізаційний резерв України

п’ятниця, 22 листопад 2024, 15:19

Мобілізаційний резерв України на сьогодні становить 3,7 млн людей. А загальна кількість громадян чоловічої статі віком від 25 до 60 років – 11,1 млн. Про це йдеться в інформації на інфографіці видання The Financial Times, передають Патріоти України. У ...