"Підібрали ми, значить, донбаську бєженку з Росії...Верхньоторецьке. Вечір. Чути, як з боку Горлівки бахкає." - пише у своєму Facebook волонтер проекту "Повернись живим" Дарія Бура, інформують Патріоти України.
В селі вже темно, світиться кілька хат. Наш УАЗік тормозить жінка. І в істериці намагається відкрити двері. Мені одразу здалося, що вона дивна, але командир роти, все таки, підібрав її. Бо ж ніч і передова.
- Я так замерзла! Так замерзла, - кричить істерична жінка. Отвезите меня в Константиновку, пожалуйста. Я столько блокпостов прошла. У меня все с документами нормально. Я из России, я там два года живу, но у меня константиновская прописка.
- Бєженка, чи що?, - питаю в неї.
- Да. Я сегодня приехала. Говорили мне умные люди - едь через Воронеж, а потом через Харьков. Так нет же, поперлась через Ростов и Донецк.
Ми з комроти вже незадоволені попутчіцей, але вже ж не висадимо - навколо поля і тємєнь.
- А чё поперлась-то?, - з максимальним прізрєнієм питаю в неї.
- Врач моего мужа позвонила и сказала, что он присмерти. Я там все бросила и поехала. Как в Донецк въехала, так обрадовалась - я дома. Сразу на вокзале себе пива купила. А вообще у меня же ни одной гривны в кармане.
- А ты не знала, что едешь в Украину, а здесь гривны?
- Да я так быстро сорвалась, что не подумала. Пива купила в Донецке на рубли и симку украинскую. А потом пошла в туалет, а они спрашивают: а гривны есть? А у меня же ни одной. Я из России ехала автобусом до Донецка. Потом пересела на автобус Донецк-Ясиноватая, без проблем везде ехала. Только тут проблемы начались. Эти все блокпосты. Мне тут до Константиновки совсем чуть-чуть осталось, а доехать не могу.
- Так Донецк - это Новороссия, а Константиновка - Украина. А блокпосты - это война.
- А что такое Новороссия? Это же неизвестно что. Я хоть в России жила, это понятно. И Украина всегда будет. А что такое Новороссия.
- Так это ж вы хотели эту всю Новороссию
- Я не хотела! Мы сто лет мирно жили, пока Америка не вмешалась.Запудрила людям мозг и началось это все. Я сюда ехала и даже не верила, что эта война на самом деле. Честно? Я даже не верю, что это Россия воюет. Я когда сюда ехала, мне подруги по школе (я в школе там работаю) говорили, чтобы я никому не рассказывала, что из России еду, а то меня тут расстреляют. К стати, там на блокпосту стреляют.
- Ага, стреляют. Тут каждую ночь стреляют. Америка, да? Ты подругам своим там расскажи, откуда тут стреляют.
- Вот объясните мне, а то я не понимаю, с чего вообще это все началось?
- С Новороссии. Вы же тут новой жизни захотели.
- Я в Новороссию не хотела. Это ж надо такое придумать - Новороссия. Я просто умирать не хотела, вот и уехала. Это все из-за Америки.
Вона ще довго розповідала про те, що не вірить у війну і причетність Росії, про те, як там "щоб ми знали" ненавидять Путіна (внєзапно), про те, що ж їй робити. Ми доїхали до розбитого мосту, де в цієї мадам з льогкім перегарчіком від півка, перевірили документи.
- Как же мне страшно!, - каже.
- Та тут уже не страшно. Тут наши.
Їй пощастило, попутній капелан повіз її додому. Вона навіть пару українських слів згадала і на прощання мені сказала: я украинка! А я подумала: та йди вже, нещастя!
Комроти сів назад в машину і ми хором сказали: Твоюжмать!
Військові КНДР вже перебувають в окупованому Маріуполі та на захоплених росіянами територіях Харківської області. Про це повідомляє CNN із посиланням на джерело в СБУ, передають Патріоти України. За словами співрозмовника, до Маріуполя прибули "технічн...
"Друзі мої, маю багато запитань щодо крайнього ворожого удару по Дніпру балістичною ракетою середньої дальності. Відповідаю: головне – не панікувати, а далі кожен на своєму місці боротися за Україну", - пише лідер українських добровольців Дмитро Ярош н...