
"Зима вкотре відступила... На тротуарі калюжа. Хтось поклав шматок огорожі щоб перехожі не намочили ноги.... І все б нічого, якби не жовто-блакитні кольори! Кольори державного прапора! Державні кольори", - пише Лариса Письменна на своїй сторінці у "Фейсбуці", передають Патріоти України, та продовжує:
"Хтось за них помирає, а хтось поклав під ноги... Жовто-блакитна огорожа, біля якої собака піднімає ногу, жовто-блакитний пивний ларьок, на який поціновувачі пива справляють нужду.... і жовто-блакитний прапор, на якому залишили автографи вцілілі КІБОРГИ.
Молоді люди, які за життя пройшли пекло! Де повага до державних кольорів? Є щось, що робити не можна!
Хто ж нас буде поважати, якщо ми самі себе не поважаєм? Все починається з малого... Малого?!
А виконання гімну щоранку у школах? Чи не повинен він виконуватись лише в особливих випадках? А не черговим класом під час чергового піднімання прапора. Щоденне не може бути особливим. Затирається, нівелюється.... Зникає урочистість моменту! І ще: а як вам ГІМН, як дзвінок телефону?".
У радянські часи риба була не просто їжею — це була ціла індустрія. Завдяки величезному океанічному флоту на прилавках з’являлися види, про які сьогодні більшість навіть не чула, передають Патріоти України з посиланням на Главред. Але після розпаду СРС...
Січень. Мінус двадцять за вікном. Ранок. Прокидаємося. В розетці глухо, всюди темрява. Знайомо. І загалом усі знають, що робити. Дістаємо ліхтарик, інвертор, акумулятор, де можливо — генератор, і... поїхали. Життя триває. А тепер усе те саме, але не ро...