
У Житомирі в суботу, 20 жовтня, водій міської маршрутки нахамив учаснику АТО, десантникові Андрію Лисаку, коли той пред'явив посвідчення учасника бойових дій. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила волонтер Юлія Толмачова, уточнивши, що йдеться про маршрутку №8 (вул. Праці - вул. Баранова), передають Патріоти України.
Вона додала, що АТОвець у відповідь водієві не грубіянив і не хамив. У коментарях до посту Лисак розповів, що такий інцидент стався з ним вперше за п'ять років.
"Завжди ставлюся з повагою до водіїв, вітаюся. А тут у відповідь на те, що показав посвідчення, чую: "Тобі не соромно показувати мені це посвідчення?!" Я просто втратив дар мови... Як можна людині пояснити і щось довести, якщо "я туди їздив раз, бачив, як ви там п'єте!" Все, що бачив, це п'яних солдатів. А не бачив і не чув вибухи, не ховався від снайпера, не копав землянки... Не відчував запах крові, який не вивітрюється...," - написав український військовослужбовець.

Заступник міського голови Дмитро Ткачук сказав, що і водій, і перевізник після інциденту вибачилися перед десантником, передає "Житомир.info".
"Ми з'ясували обставини цього конфлікту. Перевізник провела роз'яснювальну роботу з водієм, вони вибачилися. Перевізник засуджує таке ставлення з боку водіїв до учасників бойових дій і обіцяє провести відповідну роботу з іншими водіями. На 22 жовтня в мерії запланована зустріч з представниками АТОвців, щоб виробити стратегію їхньої поведінки під час подібних ситуацій і в подальшому їх уникати", - прокоментував скандальний випадок у маршрутці Ткачук.

Історія, яку ще вчора вважали майже легендою, раптом отримала кам’яне підтвердження. В італійському місті Фано археологи натрапили на залишки базиліки, збудованої близько двох тисяч років тому за проєктом самого Марка Вітрувія Поллонія — архітектора, і...
Коли ми чуємо ім’я Симона Петлюри, перед очима одразу постає образ державного діяча, голови УНР та борця за незалежність України. Але поруч із ним усе життя була жінка, про яку мало хто згадує — Ольга Петлюра. Її історія не менш цікава і водночас трагі...