"Таємниця Синьої руки, або Чому Київ ще довго буде чекати гарячу воду", - блогер

"Ні, не здалося. Ні, не треба обіцяти собі відзавтра кидати пити, бо "допився". Так, це правда Синя рука. Так, це не глюки. Так, це я себе так заспокоюю, не звертайте увагу", - пише Мережевий Троль у своєму блозі, передають Патріоти України, та продовжує:

"Ні, ну серйозно. Варто було піти в лікувальний відпускний запій, виїхати на пивні води до Мюнхена, так ви тут примудрилися синю руку в центрі Києва присобачити. Ви про п'яних подумали? Звичайно ні, ви ж тільки про себе думаєте.

А скільки людей сьогодні-завтра, які вирішили відзначити якусь чергову премію, або одруження, або розлучення, або перемогу улюбленої команди. Та, зрештою, просто вирішили забутися від розуміння, що навколо осінь, холод, всі хворіють, та ще й справа відбувається не десь на Мальдівах. Скільки протрезвіють одразу як побачать і повернуться в цю сіру буденність? Ну спасибі велике.

Ну от подумайте: ви спокійно гуляєте по місту. Одяглися в три куртки, весело ненавидите осінь, яка прийшла несподівано, у вересні. Йдете, наспівуєте мелодію "Океану Ельзи", де щось там про "холодно" і "як би звалити, як би звалити кудись, де тепло" і тут синя рука.

І що, і як, і що робити, куди бігти? Незрозуміло. Є просто ви і синя рука. Яка мало того що синя, так ще і вам чи то дружелюбно зігує, чи то загрозливо намагається дати "ляща".

Як говорили ніби скіфи або сармати, загалом, хтось з історичних предків: "Якщо синю руку встановлюють у центрі, значить, це комусь потрібно". Чи то Кличко був, я якщо чесно вже не пам'ятаю, ну нічого.

Кому? І що все це значить? Ну ось тут якраз є вже кілька версій. Тим більше час обрано не випадково – а під час найважливіших для світу новин, які стікаються звідусіль.

Збіг? Думаю, ні. Але кому це вигідно? Є очевидний варіант. Він найбільш очевидний, і, на мою думку, один з найбільш імовірних. Це все водоканал.

В цілому, все сходиться. Рука – синя, показує кудись вгору, в сенсі "На тому світі помиєтеся гарячою водою, набридли", води досі немає, життя тлін. І відразу відповідає на всі питання "А коли?", "А чому?". У ЖЕКу тепер на питання "коли буде гаряча вода, вельмишановні працівники цього прекрасного закладу, вибачте за те, що турбуємо, але чи не поясните нам?" просто зможуть відповідати "Синю руку бачили? Ну і все". Але є й інші думки.

І такі, теж цілком очевидні асоціації, які могли дати музу творцеві.

Ну і куди без пам'ятників мистецтва і відносно непоганих фільмів, теж вічна тема.

І все це, як я дивлюся, лише початок. Поки більшість населення мережі на стадії заперечення, сподіваючись на тимчасовий характер пам'ятника (так офіційно заявлено). Але ми ж з вами розуміємо, що хто ж тепер ризикне прибрати Синю Руку? Тим більше авторства румунського скульптора. Тим більше таку, що символізує дружбу та спілкування…

Тим більше що до неї ж зрештою звикнуть. І, цілком можливо, що в майбутньому призначати зустрічі "Біля ляща" чи "Біля зіги" будуть не менш часто, ніж біля одного відомого фаст-фуду на Хрещатику.

Так що кінцівка історії, мабуть, ще далека. Дочекаємося, як все буде розвиватися далі. На цьому все, вибачте, треба терміново випити хоча б пива після побаченого. Занадто велике потрясіння.

Мережевий троль включався. До зв'язку.