"Я хочу залишатися людиною і навчитися співчувати навіть ворогу. Але зараз більше всього на світі я хочу жити в мирній Україні і через вас, росіяни, я не можу цього зробити." Про це пише у своєму Facebook журналіст Володимир Рунець, передають Патріоти України, продовжуючи:
Через вас, росіяни, я ходжу на Майдан не для того, щоб зустрітися з друзями, а для того, щоби провести їх в останню дорогу. Через вас, росіяни, я знаю найменші села Донеччини та Луганщини краще, ніж район Києва, в якому живу. Через вас, росіяни, не спить ночами моя мама, і (знову через вас) не сплять вночі тисячі українських матерів.
Через вас, росіяни, двадцятирічні хлопці мислять, як п'ятдесятирічні чоловіки.
Через вас, росіяни, коли я потрапляю в нове місце, я не насолоджуюся архітектурою, або красою природи, а інтуітивно шукаю місце, де сховатися в разі авіаційного або артилерійського обстрілу.
Через вас, росіяни, мені сняться діти з малайзійського боїнга.
Через вас, росіяни, моє життя ніколи не буде таким, яким я його планував. Тому пробачте мені, росіяни, що я не буду вас пробачати.
І дітей своїх вчитиму не пробачити вас ніколи. Не тішуся теракту в Пітері, але і співчуття не чекайте. За все є кара і все має свою ціну. Я все сказав.
"Мене дивує, як люди репостять красиві фрази, навіть не задумуючись – а чи відповідають вони дійсності? Може, я знаю якісь контрприклади? «Спочатку заходить російський балет, потім російські танки». Дуже красива фраза, аж шкода, що повна чухня", - пише...
"Припустимо, ви стали свідком того, як зі страшним скандалом розлучається подружжя. Вони не можуть поділити майно і дітей; вони публічно звинувачують один одного в найтяжчих гріхах і найпідліших вчинках; вони наговорюють дітям, родичам і знайомим один ...