Вчені з Техаського університету A&M виявили біологічний механізм, який пояснює, чому регулярне споживання кави пов’язують із довголіттям і нижчим ризиком розвитку хронічних захворювань. Дослідження показало, що окремі компоненти напою взаємодіють із рецептором, який допомагає організму реагувати на пошкодження клітин і процеси старіння, передають Патріоти України
Про це повідомляють науковці з Коледжу ветеринарної медицини та біомедичних наук Техаського університету A&M.
Протягом десятиліть наукові дослідження пов’язували вживання кави зі зменшенням ризику розвитку хронічних захворювань і збільшенням тривалості життя. Проте механізм такого впливу залишався незрозумілим.
У новій роботі дослідники встановили, що частина корисних властивостей кави може пояснюватися активацією рецептора NR4A1. Він належить до групи ядерних рецепторів, які регулюють активність генів у відповідь на стрес і пошкодження клітин.
"Кава має добре відомі властивості, що сприяють зміцненню здоров’я. Ми показали, що частина цих ефектів може бути пов’язана з тим, як сполуки кави взаємодіють із цим рецептором, який бере участь у захисті організму від пошкоджень, спричинених стресом", – зазначив професор Стівен Сейф.
NR4A1 раніше вже називали своєрідним "сенсором поживних речовин", адже він реагує на сполуки, що надходять із їжею, і допомагає підтримувати здоров’я організму в процесі старіння.
"Якщо пошкоджується майже будь-яка тканина, NR4A1 реагує і допомагає зменшити це пошкодження. Якщо ж цього рецептора немає, ушкодження стають серйознішими", – пояснив Сейф.
Рецептор бере участь у регуляції запалення, обміну речовин і відновлення тканин – процесів, які безпосередньо пов’язані з розвитком вікових захворювань, зокрема онкологічних, нейродегенеративних і метаболічних.
Під час дослідження вчені встановили, що найбільш активними виявилися не кофеїн, а поліфенольні та полігідроксильні сполуки, серед яких – кавова кислота. Саме вони зв’язувалися з рецептором NR4A1 та змінювали його активність.
"Ми стверджуємо, що принаймні частина корисних властивостей кави пов’язана зі зв’язуванням і активацією цього рецептора", – сказав дослідник.
У лабораторних моделях ці сполуки також зменшували клітинні пошкодження та пригнічували ріст ракових клітин. Коли ж рецептор NR4A1 видаляли з клітин, захисний ефект зникав, що підтвердило його ключову роль.
Проте кофеїн не є головним чинником позитивного впливу.
"Кофеїн зв’язується з рецептором, але в наших моделях майже не проявляє активності. Набагато ефективнішими є полігідроксильні та поліфенольні сполуки", – зазначив Сейф.
Це може пояснювати, чому як звичайна, так і безкофеїнова кава в багатьох популяційних дослідженнях демонстрували схожі переваги для здоров’я.
Йдеться лише про один із можливих механізмів дії кави.
"Існує багато рецепторів і багато механізмів. Ми лише показуємо, що це може бути одним із важливих шляхів", – наголосив Сейф.
Дослідження має механістичний характер і не доводить прямого причинно-наслідкового зв’язку у людей.
"Попереду ще багато роботи. Ми встановили цей зв’язок, але маємо краще зрозуміти, наскільки важливим він є", – підсумував науковець.
Попри те, що на тлі постійних російських атак по українській енергетиці хліб подорожчав, ми часто купуємо цей продукт з запасом. А потім стикаємось зі знайомою ситуацією: хліб з’їсти вчасно не встигли, а він підсох. Багато хто одразу відправляє його у ...
Найдорожчий шматок м'яса — не завжди найсмачніший. Досвідчені кухарі знають, що деякі бюджетні частини туші завдяки правильному приготуванню виходять значно соковитішими та ніжнішими за дорогі вирізки, передають Патріоти України. Недорогі шматки містят...
